$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather -2 Київ
languages

Пашинян заявив, що російські миротворці у Нагірному Карабаху "провалили свою місію"

Пашинян заявив, що російські миротворці у Нагірному Карабаху "провалили свою місію" Пашинян не впевнений, що ситуація в Нагірному Карабаху була б кращою без російських миротворців
Фото: ЕРА

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян вважає російських миротворців у Нагірному Карабаху неефективними. Це випливає з його інтерв'ю виданню Politico Europe, опублікованого 13 вересня.

Журналіст і політик обговорювали ситуацію із блокадою Лачинського коридору – "єдиної дороги, яка з'єднує Нагірний Карабах із Вірменією й зовнішнім світом". Вірменія стверджує, що це роблять за згодою із владою Азербайджану.

Пашинян наголосив, що це мало бути "у сфері відповідальності російських миротворців", але, оскільки ці проблеми все ще є, отже, "російські миротворці провалили свою місію".

Видання зазначає, що прем'єр Вірменії відразу ж заявив, що не може сказати, що ситуація в Нагірному Карабаху була б кращою, якби там російських миротворців не було.

Politico Europe вважає, що в Єревані розчаровані через "нездатність російських військ допомогти" Вірменії.

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, вздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський.

Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

Після цього між країнами були нові загострення. Із грудня 2022 року Азербайджан, зокрема, блокує Лачинський коридор – єдиний транспортний зв'язок Нагірного Карабаху з Вірменією та зовнішнім світом. Через блокаду в Нагірному Карабаху наростає брак продуктів та медикаментів, є перебої з газом та електрикою, писав "Кавказский узел" .

Контекст

Росія і Вірменія – союзники по Організації Договору про колективну безпеку.

Останнім часом Пашинян зробив кілька заяв, які стосуються Росії та безпеки Вірменії.

У травні він сказав телеканалу CNN Prima News, що його країна – "не союзник Росії" у війні з Україною. Глава вірменського уряду зазначив, що західні країни вважають Єреван союзником Москви, а сама Москва – ні. У цих обставинах Вірменія – "нікому не союзник... а отже, вразлива".

"Ми беремо його слова до уваги, це важлива заява", – прокоментував заяву Пашиняна прессекретар російського президента Дмитро Пєсков. Водночас він додав, що Росія й далі розвиватиме "концептуально-союзницькі відносини" з Вірменією.

На початку вересня Пашинян заявив, що архітектура безпеки Вірменії "на 99,999%" була пов'язана з Росією, і назвав це стратегічною помилкою.

8 вересня МЗС РФ викликало посла Вірменії, щоб висловити протест "у зв'язку з низкою дій та висловлювань вірменського керівництва". Зокрема, у Москві незадоволені тим, що "в офіційних колах і політична еліта" Вірменії висловлюють "сумнів у доцільності союзних зв'язків у межах Організації Договору про колективну безпеку та з Росією на двосторонній основі". У РФ також розцінили як "недружні кроки" запуск процесу ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (раніше МКС видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна), поїздку до Києва дружини прем'єр-міністра Анни Акопян та проведення на вірменській території військових навчань за участю США.