Рабини із 20 країн Європи засудили висловлювання Пашиняна, який заявив, що в Нагірному Карабаху "створили гетто"

Світ

50 рабинів із 20 країн Європи звернулися з відкритим листом до прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна та президента країни Ваагна Хачатуряна через висловлювання Пашиняна, документ опублікував 6 вересня Рабинський центр Європи (RCE).

У листі вони критикують використання термінології, пов'язаної з Голокостом, у коментарях щодо конфлікту між Вірменією й Азербайджаном.

"Такі вирази, як-от "гетто", "геноцид", "Голокост" тощо, [...] недоречно вводити в лексикон, який використовують у разі будь-яких політичних розбіжностей", – заявляють автори листа. Також вони закликали керівництво Вірменії "чітко й недвозначно заявити, що вірменський народ визнає і вшановує жахливі людські страждання, які спіткали єврейський народ", і припинити "принижувати масштаби страждань єврейського народу задля будь-яких політичних інтересів, постійно використовуючи фрази, пов'язані з Голокостом, що його пережив єврейський народ".

Вони реагують, зокрема, на інтерв'ю Пашиняна AFP, яке вийшло в липні (текст наводить сайт прем'єра Вірменії). У цьому інтерв'ю Пашинян заявив, що в Нагірному Карабаху "створили гетто".

"Повернімося до Голокосту, про який світ знає найбільше. Хіба Гітлер прийшов до влади, а наступного ранку дістав меч і почав ганяти євреїв вулицями? Це тривало роками, це був процес, який можна було добре передбачити. Його було виявлено в риториці, його було виявлено в політиці. Тепер у Нагірному Карабаху створили гетто в самому прямому значенні цього слова", – сказав він.

Контекст

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
Після цього між країнами були нові загострення. На початку травня 2023 року у США відбулися мирні переговори глав МЗС Азербайджану та Вірменії. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що країни досягли "суттєвого прогресу" на шляху до нормалізації відносин і що угода між ними "у межах досяжності". Спікер Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи переговори, сказав, що будь-яку допомогу щодо врегулювання конфлікту "вітають", але рішення можливе лише на основі "абсолютно безальтернативних" документів 2020 року, підписаних разом із Росією.
25 травня 2023 року під час засідання вищої Євразійської економічної ради в Москві Пашинян заявив, що Вірменія й Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності.