+4 Київ
Учора виповнилося рівно 80 років від так званого Мюльфіртельського полювання на зайців – драматичних подій навколо концтабору Mauthausen в австрійській місцевості, яка називається Мюльфіртель.
У ніч з 1-го на 2 лютого 1945 року в концтаборі трапилася карколомна втеча. У 20-му бараку – "бараку смерті" – вʼязні прибили вогнегасниками охоронців, накинули мокрі ковдри на електричну огорожу, перекинули через стіну драбину і побігли у снігову тьму.
Близько 100 чоловік упали прямо під стіною. Хтось просто був знесилений і не міг бігти, когось наздогнав кулемет. Але близько 300 полонених побігли далі. Есесівсці й місцевий фольксштурм (молоді австрійці) влаштували на них полювання. Люди бігали та шукали втікачів. Хто зі зброєю, а хто просто з лопатами. Майже всіх спіймали й добили на місці. Вулиці були вкриті мертвими тілами.
Вижили лічені військовополонені. У тому числі киянин Михайло Рибчинський і луганчанин Микола Цемкало. Посеред ночі вони постукали в дім сімʼї Лангталерів. Побачили через вікно, що на стіні висів не портрет Гітлера, а ікона. Наважилися. Єврей Рибчинський трошки говорив німецькою.
Марія Лангталер побачила це як диво Боже. Того вечора її син прийшов додому і розповів, який жах твориться в містечку, як безжально односельчани розправляються з беззахисними людьми. Вона сказала: "Боже, не приведи, щоб таке трапилося з нашими дітьми". У них було четверо синів на Східному фронті. І тут у двері постукали брудні, напівживі хлопці.
Чоловік Марії сказав: "Дивись, це твоє рішення. І твоя відповідальність за те, що може трапитися з нами". Марія відчинила двері.
Коли по вулиці з обшуками пішли есесівці, родина була в церкві. Марія тишком послала додому наймолодшу, 13-річну Анну, аби та попередила втікачів заритися поглибше в сіно й розсипати тютюн. Мабуть, тому вівчарки й не взяли слід. А може – ще одне диво Боже.
Михайло й Микола переховувалися в Лангталерів, аж поки у травні 1945 року в містечко не ввійшли американці.
У 2018 році я приїхав до Анни Хакль, уродженої Лангталер, – тієї самої 13-річної дівчинки, останньої з безпосередніх учасників цієї історії. Вручив їй від імені України орден. Поки був послом, надсилав їй щороку на Різдво коробку львівського шоколаду. Вона щоразу тепло дякувала. У 2021 році її нагородила і Росія. Ну не віддавати ж таку історію Україні.
Диво полягає в тому, що всі четверо синів Марії Лангталер повернулися зі Східного фронту живі. Один став монахом. Інший – священником.
На першому чорно-білому фото – Михайло (другий зліва) й Микола (крайній справа) з Лангталерами.
На другому Лангталери відвідують сімʼю Цемкало на Луганщині. Микола був єдиним із восьми синів, який повернувся з війни. Марія і мама Миколи – по центру.
Джерело: Alexander Scherba / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
