Анатолій Максимович Зленко був добра людина. Людина, яка бачила інших людей. Людина, яка залишила добрий слід у житті багатьох людей. У тому числі, у моєму.
Він умів довіряти. Він умів керувати міністерством, як оркестром, у якому є багато солістів. Він допускав існування поруч із собою інших "зірок", не ревнував, не тягнув ковдру на себе.
Мені здається, українці любили Анатолія Максимовича. "Глиба", "справжній дипломат" – це те, що я чув про нього від простих людей. Навіть зневірені, легкі на зле слово люди говорили про нього добре. Цієї здатності акумулювати навколо себе добро нам не вистачає. Світла пам'ять і дякую за все!
Джерело: Alexander Scherba / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора