Зараз одне запитання в усіх українців одне до одного – "ти за кого?".
І страшно те, що більшість пристойних людей розводить руками, як і в Росії – нема за кого... Навіть ті люди, які патріотичні донезмоги, кажуть "а я не піду голосувати, бо немає нікого нормального, кому можна довіряти, усі одним лайном мазані".
Це дуже небезпечно – саме так до влади в Росії прийшов гад і продовжує утримувати її у будь-який спосіб – немає альтернатив, і люди втратили віру у зміни, у свою здатність вплинути на що-небудь у власній країні.
І коли запитують мене, як людину, яка дуже любить Україну і переймається за її народ, я можу сказати тільки одне – я б цілком підтримував того, хто абсолютно точно не здасть Україну в руки Кремля. Тому що шлях із нинішньою Росією за ручку – це смерть для цивілізованого розвитку України, це шлях у нескінченні війни, злидні людей, які чесно працюють, і вічна брехня.
Росію росіяни просрали – віддали на поталу своїм злодіям, сволоті й гопоті. Якщо те ж саме станеться з Україною, це буде велика біда.
Запитаєте, "що робити?", я відповім: об'єднувати сили, а не пригнічено опускати руки. Поки не пізно. Сидиш на дивані і констатуєш неможливість щось змінити – це означає, ти просрав своє майбутнє, і більше нікого буде у цьому звинувачувати.
Усім щастя і любові, друзі. Я за вас переймаюся. Дуже.
Джерело: Алексей Лебединский / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора