-1 Київ
Про нобелівські письмена. Заклик понад 50 лауреатів Нобелівської премії припинити вогонь викликав гостру реакцію в Україні. Підписів буде більше, історія не на один день.
Не треба зайвих емоцій. Пригадуємо, про що йшлося раніше.
1. Із 26 липня до 11 серпня – Олімпіада в Парижі. Є ціла група інтересантів, які хотіли б організувати "олімпійське перемир'я". Кожен – зі своїх причин. "По-перше, це красиво". Тому немає нічого дивного, що риторика про "припинення вогню без умов" виходить на пік. Протягом найближчих двох тижнів ми напевно почуємо ще якісь ініціативи щодо цього. На контрасті з ядерними погрозами РФ, погрозами зруйнувати дамби багатьом зайде.
2. У Росії є дуже прикладний інтерес. Він базується на тому, що, увійшовши у припинення вогню на третьому році повномасштабної війни, із нього складно вийти. Навіть розуміючи, що це план ворога. Багато хто щиро бажає припинення стрілянини і бомбардувань. Це не обов'язково путінські агенти.
До 11 серпня Верховна Рада України має підтримати укази президента про продовження воєнного стану і продовження мобілізації. Якщо цього з якихось причин не відбудеться, Україна перекинеться в украй складну внутрішньополітичну ситуацію. Виникає купа політичних, політико-правових і просто юридичних колізій. Прямий наслідок – параліч держапарату й армії, гальмування допомоги.
Тому на місці РФ я б вкладав усі наявні ресурси в те, щоб заблокувати продовження ВС під егідою "припинення вогню". Для цього потрібно забезпечити позицію лише приблизно 180 депутатів. Вони можуть захворіти, загубитися, "поїхати на фронт", утриматися тощо.
У самій Росії 8 вересня – регіональні вибори. До цього моменту Путін не зможе оголосити мобілізацію, це вкрай непопулярний захід. Тому ідеальний сценарій для Кремля – щоб ми занурилися в хаос і борсалися в ньому, дискредитуючи самі себе. РФ виграє час.
Потрібно бачити цю зв'язку. Нобелівські лауреати точно не знають про жодне 11 серпня і 8 вересня. Не всі ініціатори олімпійського перемир'я знають про збіг дат. А ось у Кремлі достеменно знають. Суто для історії цікаво, хто став ініціатором листа, хто оформив ручками текст, хто працював із підписантами. І як виникла ідея.
3. Нобелівські лауреати періодично щось комусь пишуть. До того ж вони різко активізувалися з відкритими колективними листами у 2020 році (одним із поштовхів був COVID-19). Для нас важливо, що 27 лютого 2022 року аж 206 лауреатів підтримали Україну і різко засудили російську агресію. До того ж частина тих, хто засудив Росію понад два роки тому, підписали і сьогоднішній лист!
В обох списках – не тільки злегка загублена в часі й просторі Світлана Алексієвич. Там Баррі Маршал, Торстен Візель, лауреат із фізики аж 1973 року Браян Джозефсон, Андрій Гейм тощо. Там реально круті імена й зірки світової науки (фізики, хіміки, медики). У березні 2024 року був ще лист із закликом прискорити допомогу Україні, там відзначилося півтора десятка нобелівських лауреатів. У 2020 році 81 нобелівський лауреат підтримав Байдена у президентських перегонах за "орієнтований на науку підхід". Загалом. Це помітний факт, але зовсім не унікальний. Цілком доречно нагадати лауреатам, а із чого все почалося і що вони самі підтримували в лютому – березні 2022 року.
4. Якщо воєнний стан продовжують без пригод на традиційний строк (три місяці), тобто до 11 листопада, це означає, що до результатів виборів у США й у період конструювання різних "мирних" форматів Україна збереже організаційну стрункість в обороні. Будуть зрозумілі суб'єкти для партнерів, будуть безперервні процеси. Чи будуть у цей період якісь "переговори", гуманітарні акції або навіть паузи в бойових діях – друге питання. Головне – не дати РФ виштовхнути Україну із правового поля.
Джерело: Aleksey Kopytko / Facebook
