0 Київ
Добігає кінця 50-й день війни. І сьогодні затонув крейсер "Москва". Флагман, краса і гордість, непереможний та непотоплюваний, С-300 "Форт", крилаті ракети, гроза НАТО та інше, інше, інше...
Якщо вірити у знаки, то це кінець Путіна. Він почав із "вона потонула" і закінчує цим самим...
Кажуть, на крейсері була частка хреста Господнього... Наївні православні язичники думали, що цей оберіг захистить їх... Наскільки ж треба не вірити в нашого Спасителя, щоб думати, що він їх захищатиме. Навпаки: християнська реліквія притягла ракети до крейсера! Чи це не знак, що Бог на боці України?
Бо Бог на боці добра. Яка несподіванка, правда, Путіне? Ти думав, що, купивши Кирилку Гундяя, ти і Бога Вічного поклав собі в кишеню. А ось, дудки...
Кирилко-то пастир несправжній. Немає у ньому ані грама святості. Церква його на горілці та на тютюні збудована, а не на правді й милості. Не вдалося тобі, Вовчику, з Богом добазаритися, не прийняв він твоїх дарів. Як не прийняв він їх від Каїна...
І пішов на дно твій флагман, як скоро піде на дно вся твоя держава, побудована на брехні та лицемірстві. Держава, яку ти збудував подібно до "забарвлених трун, які зовні здаються гарними, а всередині сповнені кісток мертвих і всякої нечистоти"...
Ти мертвий, Вово. Ти помер уже тоді, восени 1999-го, коли заради влади підривав будинки в Москві. Коли називав дружин загиблих моряків "Курска" повіями, коли труїв газом людей на Дубровці, коли стріляв із танків у дітей Беслана...
Ти вже давно лежиш у труні. І з труни ти вбив Юшенкова, Литвиненка, Політковську, Естемірову, Нємцова та багатьох, багатьох інших.
А скільки живих ти зробив такими самими мерцями, як ти сам? Спочатку ти заткнув рот Єльцину і перетворив його на живий труп ще до його смерті. Потім ти загнав у труну Гайдара. Потім ти перетворив на живого мерця Толю Чубайса, страхом зробивши з нього нікчему. Усе, чого ти торкаєшся, перетворюється на холодний, порожній шматок мертвої матерії.
І, нарешті, вся твоя похмура і зла держава, сповнена мертвих ідей і давно викритих теорій, яка оголосила себе спадкоємцем давно зітлілого імперського трупа, напала на живу і теплу Україну, безтурботну, злиденну і веселу вольницю, що фонтанує здоров'ям і радістю...
Як ти міг думати, що Бог буде з тобою? "Gott mit uns" було написано на пряжках солдатів вермахту, але це не допомагає: Бог не був із ними. Він не був із ними тому ж, чому він зараз не з тобою: вони так само, як і ти, прийшли вбивати людей у чужу країну. А Бог проти цього.
Ти думаєш, 10 заповідей – це жарт? Типу "правила для лохів"? А ось тепер послухай мене, а не Гундяя! Я тобі брехати не буду.
Шоста заповідь: "Не вбивай". А ти вбиваєш.
Сьома заповідь: "Не чини перелюбу". А ти живеш у гріху.
Восьма заповідь: "Не кради". А ти крадеш.
Дев'ята заповідь: "Не вимовляй брехливого свідчення на ближнього твого" А ти – брешеш. Брешеш нескінченно та так, що вже не можеш інакше.
Десята заповідь: "Не бажай домівки ближнього твого; не бажай дружини ближнього твого, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що у ближнього твого". А ти бажаєш домівки брата свого – українця. І дружини його, і добра його.
І знаєш, що тепер на тебе чекає? Ні? Як, хіба Гундяй із Шевкуновим тобі не розповіли? Ну так читай ось:
Друга заповідь: "Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, що на землі внизу і що у воді нижче від землі. Не вклоняйся їм і не служи їм; бо Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, що карає дітей за провину батьків до третього та четвертого роду, які ненавидять мене, і творить милість до тисячі пологів тим, хто любить мене і дотримується заповідей моїх".
А ти створив собі кумира із самого себе й зі свого імперського марення і не виконуєш його заповіді. І навіть не каєшся! Тому і тебе, і всіх твоїх нащадків до четвертого коліна буде покарано...
Ти занапастив себе і своїх дітей, Вово. Занапастив. Немає такого попа, який відпустить тобі твої гріхи. Це вони брешуть, що вони мають таку силу – відпускати гріхи. Немає в них такої сили. Твій жереб кинуто. Ти сам себе занапастив.
Увесь світ бачить твій кінець. Немає жодних шансів. Твоя шагренева шкіра стиснулася до маленької точки. Знаю, знаю, ти ні про що не шкодуєш. Ну, тоді поводься як шекспірівський Клавдій: "За що прощати того, хто твердий у гріху?" Іди назустріч своїй долі. Крейсер "Москва" тобі покаже дорогу.
Якось Черчилль порадив Сталіну не псувати стосунків із папою римським. "А скільки в нього дивізій?" – віджартувався Сталін. Дізнавшись про це, папа Пій XII сказав: "Можете повідомити мого сина Йосипа, що з моїми дивізіями він зустрінеться на небесах".
Тож зустрічі з небесним воїнством тобі, Вово, не уникнути. А твої горе-солдати зустрінуться з ним ще за цього життя, на полях України. Бо Бог із Україною. І загибель крейсера під назвою саме "Москва" – це очевидний знак. "Хто має очі, той побачить. Хто має вуха, той почує".
Ти воюєш із Богом, Вово. Усім своїм життям ти воюєш із ним. Ти пролив занадто багато невинної крові. І тому в тебе немає шансів. Бог довго терпів твої витівки. І ось, мабуть, він за тебе взявся. Господь хоч і не зловмисний, але витончений.
Наша справа праведна. Ворога буде розбито. Перемога буде за нами.
Слава Україні!
Джерело: Альфред Кох / Facebook
