+17 Київ
За час широкомасштабної війни це найважче моє інтерв'ю. Те, що пережила маленька тендітна 18-річна Марія з Маріуполя, важко усвідомити. Я не витримала – заплакала просто під час інтерв'ю, Марія теж розповідала і плакала.
До 24 лютого 2022 року вона була щасливою 11-класницею, відмінницею із золотою медаллю, президенткою школи. Грала на бандурі, допомагала мамі створювати українські вінки та прикраси, волонтерила при українському храмі й готувалася до вступу в університет, щоб стати поліцейською.
Сьогодні вона біженка з батьком, який помер від тортур у російському фільтраційному таборі, з паралізованою від пережитого жаху 40-річною матір'ю, 13-річною сестрою, яка тепер має напади епілепсії, кричить ночами й малює криваві картини, і туманними планами на майбутнє – бо Марія хапається зараз за будь-яку роботу, просто щоб годувати й лікувати маму, сестру та кота. Вони його не покинули: провезли із собою через бомбардування, підвали з трупами, голод, холод, побиття і приниження фільтраційного табору.
Це інтерв'ю – живе свідчення для всіх міжнародних судів: фашистська Росія не має права на існування! Мерзото, ваше зло буде покарано.
Подивіться це інтерв'ю, і якщо вас зачепить ця історія, допоможіть Марії, вона сильна і не просить, але вкрай потребує вашої допомоги. Я переказала, впевнена, що і ви не пройдете повз. Ось її картка Monobank – 5375411203167700.
Посилання на інтерв'ю тут.
Джерело: Alesia Batsman / Facebook
