Це геть не налазить мені на голову. Уже понад пів року мешканка цього будинку в Ізюмі не може отримати від місцевої влади акт про знищене житло.
Це – будинок на вулиці Пам'яті (колишня Першотравнева) в Ізюмі. 9 березня минулого року його розбомбили росіяни, убивши пів сотні людей.
Цього тижня я був там. Біля під'їзду якраз спілкувалися дві жінки: Поліна, у якої там загинули донька із зятем, і Тетяна, у якої в одному зі зруйнованих під'їздів була квартира. Вони й розповіли мені свої історії.
Історія пані Поліни виймає серце. Але історія пані Тетяни виймає мозок.
Усе, чого вона місяцями намагається добитися, – це отримати від місцевої влади акт про зруйноване житло. А місцева влада втупу відмовляється їй його надавати.
Чому? Бо, мовляв, сучасні технології дозволяють відновити це житло, тому немає чого ото поспішати з актом. Тобто мало того, що людині відмовляють оформляти документ, на який вона має право. Їй ще й кажуть про теоретичну можливість далі жити на місці масового вбивства людей.
На жаль, у мене не було нагоди в тій поїздці поспілкуватися з представниками місцевої влади, тому цю історію я знаю лише зі слів пані Тетяни.
Але якщо все саме так, як вона розповіла, то це – лютий треш. І абсолютна зневага до людей.
Джерело: Danylo Mokryk / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора