Нас хочуть переконати в тому, що наша країна нам не належить. Що результат відомий і все вирішили за нас. Що хтось домовиться між собою і все буде, як раніше. Українців намагаються зламати, створивши ілюзію того, що ми всі приречені, а боротися немає сенсу.
Згадайте, що те саме відбувалося рівно три роки тому. Але тоді Україна вистояла всупереч усім прогнозам, розрахункам і вмовлянням капітулювати. Ми дали відсіч, якої від нас не очікували ані вороги, ані союзники. Цю відсіч дали воїни, які зупиняли ворожі колони часто без належної підготовки й сучасної зброї, але які знали чому і за що вони б'ються. Цю відсіч дали тисячі українців, що взяли вперше до рук автомат 24 лютого 2022 року.
Збереження існування нашої держави – це не результат домовленостей іноземних лідерів, а наслідок щоденної титанічної роботи сотень тисяч бійців на фронті.
В оточеному росіянами Маріуполі нам було абсолютно байдуже, що хтось вважає Україну приреченою на поразку й чекає на те, що ми відмовимося від наших територій і нашої незалежності. Кожен із нас цілеспрямовано й самовіддано робив свою роботу, незважаючи на скепсис аналітиків і зневіру, яку намагалися посіяти серед українців. Під час важких боїв із переважаючими силами противника ми були впевненими в тому, що доля нашої держави вирішується не в далеких високих кабінетах, а прямо тут – на полі бою. І ми були праві.
Через три роки ми так само переконані в цьому. Ми озираємося на складний шлях, який пройшли за цей час, і розуміємо, що нам є чим пишатися і абсолютно точно є заради кого і заради чого боротися.
За ці три важкі роки Україна зберегла свою незалежність завдяки армії, справжньою опорою якої стали волонтери та громадяни, які підтримують військо фінансово. А отже, і сьогодні доля країни залежить від тих, на чиїх плечах тримається фронт.
Хоробрості українського солдата заздрить кабінетний генерал будь-якої армії світу. Мужності й самовідданості українського спротиву віддають шану мільйони. Новітня воєнна доктрина, новітня геополітична карта світу, новітня історія пишеться у траншеях – де український солдат приближує мир своїми точними влучаннями в ціль противника.
Джерело: Denys Prokopenko / Facebook