$40.53 €43.57
menu closed
menu open
weather +22 Київ
Дмитро Гордон
ДМИТРО ГОРДОН

Журналіст, засновник інтернет-видання "ГОРДОН"

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Розмову Гончарука, наскільки я знаю, записала одна з учасниць зустрічі G

За інформацією журналіста, засновника інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитра Гордона, заява прем'єр-міністра України Олексія Гончарука про відставку була сюрпризом для президента Володимира Зеленського. Журналіст вважає, що уряд Гончарука непрофесійний і має піти у відставку найближчим часом.

Головне, найважливіше питання сьогоднішнього дня, яке розбурхує зранку все українське суспільство, – чи піде у відставку прем'єр-міністр Гончарук і взагалі, що сталося із прослуховуванням його кабінету.

Я все-таки дотримуюся тієї позиції, що в кожній справі потрібно бути фахівцем, у кожній справі потрібно бути професіоналом, треба мати високий рівень компетентності й розуміти, що ти відповідаєш і за себе, і за інших людей.

На жаль, Олексій Гончарук, будучи непоганою людиною і, безумовно, не корупціонером (що дуже важливо), виявився дуже слабким професіоналом. Сьогодні, на жаль, велика біда нашої країни в тому, що ми знову наступили на граблі і маємо уряд непрофесіоналів, очолюваний прем'єр-міністром – непрофесіоналом, який сам, утім, зізнається, що він не знається на економіці. Якщо прем'єр-міністр зізнається (нехай навіть у приватній розмові), що погано знається на економіці, йому треба не просто йти, йому треба тікати. Усе-таки коли ми йдемо лікувати хворий зуб, ми намагаємося потрапити до гарного лікаря, тому що поганий може нашкодити. Коли ми йдемо лагодити взуття, ми хочемо, щоб це був професійний швець, тому що непрофесійний може зробити ще гірше. Те ж саме стосується будь-якої професії. Будинок має проєктувати грамотний інженер-конструктор, а створювати грамотний архітектор.

Усе, за що не візьмись, потребує компетентності, професійності, і всюди потрібні фахівці. Тільки у нас чомусь виходить, що в уряд можна набрати просто молодих людей, які мають головний плюс вони не крадуть, і цього видається достатньо. Ні, цього недостатньо. Сьогодні, повторюю, ми маємо уряд непрофесіоналів, де, загалом, відповідає вимогам, які висуває суспільство, усього чотири людини. На мою думку, не більше.

Що потрібно робити? Звісно, потрібно змінювати уряд і не боятися цього, і, звісно, потрібно міняти прем'єр-міністра.

Що вийшло? Розмову, яка відбулася в кабінеті прем'єр-міністра, було записано, і вона потрапила у ЗМІ. Із великою часткою ймовірності можу сказати, що цю розмову не було записано на стаціонарну апаратуру, яка стоїть у кабінеті прем'єр-міністра. Цю розмову, наскільки я знаю, записала одна з учасниць зустрічі. Про це знає президент і ті, хто має про це знати... Знають також, хто монтував цю розмову, на чиєму комп'ютері це робили, й інші подробиці, яких я не маю права розголошувати.

З огляду на це, звісно, прем'єр-міністр мав піти у відставку, але, щонайменше, погодивши її з президентом. Наскільки я знаю, заява прем'єр-міністра Гончарука про те, що він іде у відставку, була новиною не тільки для України та українського суспільства, але й для президента теж. Сьогодні цілий день Володимир Зеленський роздумував над тим, як йому вчинити в цій ситуації.

Ми нещодавно бачили запис зустрічі президента із прем'єр-міністром, під час якої він дав певні доручення уряду і сказав: "Продовжуйте працювати". Знаючи Володимира Зеленського, я звернув увагу, із якою внутрішньою напругою, що межує із сильним роздратуванням (мені навіть здалося, ненавистю), він дивиться на прем'єр-міністра Гончарука.

Розуміючи деякі механізми, які відбуваються сьогодні в українській владі, думаю, що дні Гончарука та уряду Гончарука полічені. Питання пішло на тижні. Це може бути від двох тижнів до двох місяців. Думаю, зараз, цими тижнями, підшукуватимуть кандидатуру нового прем'єр-міністра та підшукуватимуть кандидатури міністрів на переважну більшість місць, які звільняться.

Думаю, що президенту і Верховній Раді потрібно зважати на два найважливіші принципи під час добору людей на такі посади. Перше: компетентність і професіоналізм. Друге: порядність і патріотизм. Ми маємо зрозуміти, що на таких посадах у країні, від яких залежить наше з вами життя і наш добробут, мають перебувати фахівці. Поки фахівців не буде у кріслах міністрів та їхніх заступників, поки там перебуватимуть перспективні люди, які ставлять експерименти над країною, просто гарні люди, горлопани, псевдопатріоти тощо – діла не буде.

Ще один важливий момент, про який хочу сказати. Останнім часом точаться дискусії, мовляв, уряд отримує якісь надбавки, занадто великі зарплати... Кожному з нас потрібно зрозуміти: якщо ми хочемо бачити гідних, компетентних людей на керівних посадах, їм треба платити багато грошей. Це аморально, якщо людина, яка перебуває на посаді міністра, зароблятиме 16 тисяч гривень. Аморально, тому що в бізнесі людина талановита, самостійна, розумна, самодостатня може заробляти на місяць і 30, і 50, і 100, і 200 тисяч доларів. Чому така людина має йти в міністри на зарплату 16 чи 30 тисяч гривень? Чому вона має жертвувати своєю незалежністю, статусом вільної людини, яка сама визначає, як їй жити, як їй чинити? Чому вона має втрачати гроші? Це конкурентна боротьба, і в цій конкуренції вона має вибирати посаду міністра, тільки якщо їй будуть добре платити, якщо у неї буде гідний соціальний пакет.

Я виходжу з того, що в українському футболі величезна кількість гравців отримує і 50, і 70, і 100, і 150, і 200, і навіть більше тисяч доларів на місяць. Міністри менш важливі, ніж футболісти? І чому міністри не можуть отримувати так багато, як футболісти?

Будь-якій людині зрозуміло: якщо міністру платити мало, він буде красти. Красти в таких розмірах, що ті 30–50 тисяч доларів, які я пропоную давати міністру щомісячно, видадуться просто копійками. Тому я вважаю, що нашому суспільству час перестати сором'язливо боятися говорити про високі зарплати і призначати їх. Я вважаю, що люди, які відповідають за управління країною, мають отримувати багато, повинні мати соцпакети, але водночас знати: якщо вкрадуть хоч на копійку, будуть сидіти у в'язниці довічно. Тоді буде діло.

Я дуже хочу, щоб на зміну непрофесіоналам (нехай навіть і гарним людям), яких зараз у країні засилля, прийшли справжні фахівці, які, засукавши рукави, робитимуть справу й отримуватимуть за це велику офіційну винагороду. Мені здається, що так і станеться, тому що здоровий глузд підказує: час, давно час так вчинити.

Ще мені дуже хочеться, щоб у нас був справжній конкурс на кожну посаду, і щоб цей конкурс, з огляду на умови роботи та фінансову винагороду, вигравали найкращі. Мені взагалі хочеться, щоб найкращі були нагорі, щоб найгірших там не було, і щоб ми з вами знали, що нашою країною керують чисті й чесні професіонали. Нехай нам усім пощастить!

Відео: Дмитрий Гордон / YouTube

Джерело: "ГОРДОН"

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.