0 Київ
Добрий вечір, друзі!
Попри варварські обстріли російськими фашистами території України, інфраструктури України, цей вечір сьогодні [17 листопада] дійсно добрий, тому що особисто у мене зміцнилася віра у справедливість. Справедливість, яка сьогодні в Гаазі перемогла. Сьогодні Окружний суд у Гаазі підвів рису під злочином, який стався в небі над Донбасом, коли було збито малайзійський Boeing [рейсу] MH17.
Я процитую, що сказав сьогодні суддя Гендрік Стейнгейс: "Доведена провина і заподіяна шкода настільки серйозні, що може бути застосовано лише максимальний строк покарання, тобто довічне ув'язнення. Суд усвідомлює, що такий вирок не може скоротити страждання родичів жертв, але вони можуть знайти втіху у тому, що тепер доведено провину тих, хто відповідальний за скоєння злочину".
Отже, сьогодні Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського, громадян РФ, а також громадянина України Леоніда Харченка визнано винними в катастрофі рейсу MH17 2014 року і засуджено до довічного ув'язнення.
Я сьогодні – саме сьогодні – почуваюся радісним, бо й мій скромний внесок у це рішення суду в Гаазі є. У 2020 році я взяв інтерв'ю у російського терориста Ігоря Гіркіна, яке переглянуло 12 млн людей у всьому світі. Але не це головне – скільки людей його подивилися. Головне в тому, що матеріали цього інтерв'ю, саме це інтерв'ю стало частиною обвинувачення проти Ігоря Гіркіна у міжнародному трибуналі.
Сьогодні я ще раз хочу повернутися до того, як усе починалося. Інтерв'ю з Гіркіним було спецоперацією, здійсненою Генеральною прокуратурою України, Головним управлінням розвідки Міноборони України і мною як журналістом. У нас була мета. Річ у тім, що Гіркін і до цього давав інтерв'ю, але для того, щоб бути запротокольованим у Гаазі, він мав відповісти на запитання, які цікавили слідство, вони мали були бути сформульовані так, як би їх ставив слідчий, і ці відповіді автентично мало бути надано процесу в Гаазі. Для цього Генпрокуратура і Головне управління військової розвідки склали для мене список із 58 чи 59 запитань, які я мав ставити чітко так, як їх було складено. Моїм завданням було вплести ці запитання у спільну канву інтерв'ю, щоб не викликати підозр у Гіркіна в тому, що це допит. Думаю, я впорався зі своїм завданням. На всі 58 чи 59 запитань слідчих органів України Гіркін чітко відповів. Це інтерв'ю було належно оформлено, запротокольовано, у Генеральній прокуратурі було знято покази з комп'ютера, з якого здійснено було здійснено через Skype контакт з Ігорем Гіркіним. І флешку, яку було оформлено, знову-таки, у Генпрокуратурі України, було запечатано й передано до Гааги за днів 10, напевно, до виходу інтерв'ю. І вона стала частиною процесу – ця флешка з інтерв'ю, яке було на ній передано.
Важливо зауважити, що саме суддя Гендрік Стейнгейс, який головує у процесі й сьогодні зачитував обвинувальний вирок, 10 червня 2020 року особисто долучив моє інтерв'ю з Гіркіним до інших обвинувальних матеріалів справи. Крім усього іншого, у цьому історичному вже інтерв'ю російський воєнний злочинець Ігор Гіркін уперше публічно зізнався, я цитую, що "просив у російського керівництва доправити на схід України зенітні комплекси з екіпажем".
Друге: саме для розслідування справи щодо збиття Boeing MH17 дуже важливо, що Гіркін не заперечував автентичності перехоплень телефонних розмов, у яких брав участь. І третє: Гіркін, зокрема, сказав: "Звичайно, я розумів, що оскільки бойові дії, які тривають на Донбасі, тривають значною мірою за моєї участі, я також непрямо є відповідальним за цю загибель".
Маю сказати, що величезну роль у цій спецоперації відіграє двоє людей, і я маю назвати їхні прізвища. Це на той момент начальник Головного управління військової розвідки України генерал Василь Бурба і на той момент заступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов, який відповідав за війну в Генеральній прокуратурі, який займався війною і чиє відомство накопичило неоціненний матеріал про воєнні дії Росії і сепаратистів, яких вона підтримувала на Донбасі. Я маю також сказати, що за місяць до цього інтерв'ю про цю спецоперацію сповістили президента [Володимира] Зеленського.
Сьогодні я відчуваю, як я вже сказав, почуття радості, бо наша робота була недаремною. І наша робота була не випадковою. І сьогодні мені дуже хочеться подивитися в очі тих, хто підняв тоді крик і шум на весь інформпростір: "Ви подивіться, який Гордон негідник! Гордон робить інтерв'ю з Гіркіним, із міжнародним злочинцем!" І хоча я пояснював, навіщо це зробив, мало хто зрозумів. Проте сьогодні я можу з відкритим серцем сказати: друзі, всім вам треба було б попросити у мене вибачення. І надалі треба слухати те, що вам кажуть. І вірити, хоч трохи вірити. Не завадить.
Я зі свого боку хочу ще раз подякувати за чудову роботу генералу Василеві Бурбі і Гюндузу Мамедову. Я хочу сподіватися на те, що всіх цих трьох злочинців, засуджених до довічного ув'язнення на чолі з Гіркіним, упіймають і вони відбуватимуть свій довічний строк. І ще я хочу вірити в те, що замовників цього злочину – а ними є керівники фашистської держави – буде також притягнуто до відповідальності. І я дуже хочу вірити в те, що на лаві підсудних у міжнародному трибуналі сидітиме головний нацист сучасності Володимир Путін.
Джерело: В гостях у Гордона / YouTube
