Філарет розгойдував нову церкву дуже сильно. Але Епіфанію вдалося утримати ПЦУ від розбалансованості й розпаду G

Протягом року, що минув після інтронізації митрополита Епіфанія, успіхів у ПЦУ було більше, ніж невдач. Насамперед йому вдалося втримати церкву від розбалансованості й розпаду. Філарет розгойдував нову церкву дуже сильно, але розхитати її остаточно в нього так і не вийшло. А люди, які його підтримали, – це відверті маргінали. Заслуга Епіфанія в тому, що він не піддався емоціям, не робив різких рухів. Філарет же намагався його спровокувати на конфлікт і чекав від Епіфанія помилок. Однак останній зміг утримати церковну структуру.

По-друге, Епіфаній гідно пережив транзит влади. Усе-таки ні для кого не секрет, що Порошенко підтримував ПЦУ, а Зеленський займає більш нейтральну позицію. І багато опонентів автокефалії говорило: мовляв, щойно зміниться влада, ПЦУ розпадеться. Навіть патріарх Кирило, коли восени 2018 року їздив до Варфоломія, говорив, що наступного року в Україні вибори, Порошенка не переоберуть і тоді автокефалія нікому не буде потрібною. Епіфаній довів, що це не так. Церква вистояла.

Ще один момент – це питання визнання. Багато хто твердить, що масових визнань ПЦУ немає – нібито очікування не справдилися. Але за церковними мірками ПЦУ демонструє гарний результат у плані визнання іншими церквами. Наприклад, для визнання Александрійським патріархатом ПЦУ знадобилося менш ніж рік. Тому ж Московському патріархату на це знадобилося чотири роки. Тобто ми впоралися в чотири рази швидше, і це багато про що свідчить.

Якщо говорити про те, чого поки не вдалося зробити, то це церковна реформа. А також активна інформаційна кампанія – боротьба з російською церковною пропагандою. Цього поки немає. Але наскільки я знаю, у плани митрополита Епіфанія входить розвиток церкви та її взаємодія із суспільством, очікують на презентацію фондів, які будуть фінансувати відповідні програми.

ПЦУ протягом минулого року приросла кількісно. І, мабуть, настала черга приростати якісно. Зараз динаміка переходів із УПЦ Московського патріархату у ПЦУ знизилася – по кілька на місяць. Але темпи переходів залежать, зокрема, і від самої ПЦУ. Якщо вона буде готовою до церковної децентралізації, щоб прийняти до себе нинішні громади УПЦ МП із їхніми потребами і звичками, це приведе до певних зрушень у свідомості цих громад і, як результат, до нових переходів.

Джерело: "ГОРДОН"