+11 Київ
Проблема фейкових і вигаданих утрат у вигаданих боях не в тому, що хтось привертає до себе увагу аудиторії Facebook. Цілі та мотиви залишимо за дужками. Проблема в тому, що в кожного бійця є родичі. І вони знають, де приблизно перебуває боєць. І коли вони чують назву населеного пункту, де він перебуває, то насамеред починають телефонувати. А якщо телефон у цей час вимкнений або не відповідає, то уявляєте, який стан у рідних?
Вони обривають в істериці телефони всіх волонтерів і військових, до кого можуть зателефонувати. Були неодноразові випадки, коли в людей ставалися серцеві напади. У нас є прес-служба ООС. Вона щодня пише, де були бої і чи є в нас втрати. Цього не роблять просто зараз, у режимі онлайн, із кількох причин. Зокрема і для того, щоб не інформувати супротивника про оперативну ситуацію. І найголовніше, щоб перевірити все і дати точну інформацію. Не доводячи людей до інфарктів.
Кожен пост типу "На Кримському/Авдіївці/Шахті заміс, є втрати, помолімося" – це десятки, сотні людей у напівнепритомному стані. І коли ви підтримуєте цих дурнописців з аргументами "ну вони ж не женуть зради, вони ж патріотично пишуть", то ви ось так патріотичненько підтримуєте тих, хто вганяє в труну літніх матерів бійців, які дійсно зараз воюють. Там, на "нулі", а не у Facebook.
Джерело: Роман Доник / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
