+1 Київ
Сьогодні, певно, бабусин і батьковий будинок в Авдіївці буде окуповано. Ну, як будинок? Попіл, який від нього залишився.
Ми бачили Авдіївку дуже часто.
Це не самі приємні відчуття – бачити місто у прямому сенсі слова у вогні й розуміти, що твої 20 дронів на день хоч і вплинуть на ситуацію саме на цю мить, але кардинально нічого змінити не можуть…
Тим не менш ми вірили – і максимально відпрацьовували все, що могли. Від легкої автомобільної техніки до САУ, що орки ретельно ховали десь у ямах за деревами.
Коли нам скидали ціль, я завжди казав хлопцям, що це не просто залізна трубка чи коробка металу – це штука, яка кошмарить хлопців у піхоті й за 15 хвилин роботи здатна забрати багато життів. Хлопці розуміли...
Тому ми намагалися поцілити у найскладніші цілі. Інколи хоча б принаймні налякати, щоб техніка поїхала геть.
Зараз ми готуємося. Перед нами був урок – успішних кроків і не дуже. Ми розуміємо, що активна навала легко може піти й у наш бік.
І кожен день ми собі це нагадуємо, ретельно прокручуючи в голові й обговорюючи різні сценарії.
Фінально фіксуючи собі – як би не було важко, гірко та складно, треба продовжувати битися далі.
Джерело: Єгор Фірсов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
