-3 Київ
Націоналісти скаржаться на поліцію, що порушила їхні права. Але стоп. Націоналісти прийшли в центр міста побитися. Простіше – набити морду збоченцям. Націоналісти хотіли побитися, націоналісти побилися. Просто битися їм довелося не з усміхненими лібералами, які не схильні до насильства, а з поліцією. І дістали. Так буває. Не завжди доводиться битися із беззахисними людьми.
Та й так чесніше. Якщо хочеш бійки, то ти отримуєш бійку. А скаржитися на те, що бійка якась не така і тебе в ній побили, якось легкодухо. І якщо завжди бити тільки слабких, то в цьому мало доблесті. Або якщо ти б'єш, то це добре, а якщо тебе б'ють – то вже погано? Треба визначатися. Насильство це добре чи погано.
Учасники маршу проти насильства. Вони і не шукають бійки. Націоналісти – за насильство. І скаржитися на результат насильства у такому разі безглуздо. А поліції респект.
Погано, коли центр міста перекритий, метро не працює, поліція застосовує силу. Це погано. Але погано не те, що влада це робить. А те, що вони змушені це робити. І якби суспільство не було наповнене варварами, якби люди не прагнули до насильства проти тих, кого вони не розуміють, цього всього робити не довелося б. Причина не в ліберальному марші, а в людях, які вважають насильство своїм методом. І поки таких людей багато, говорити про шлях до Європи не випадає.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
