ГОРДОН
 
 
Сергій Фурса

Інвестиційний банкір. Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital.

Упевненість, що "гірше вже не буде", ірраціональна до неможливості. Якщо зруйнується макроекономічна стабільність, зростання доходів припиниться

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

Для адептів теорії "гірше не буде".

У принципі, популярність такої тези в Україні дуже дивна. Адже в нас протягом останніх років уже не раз бувало "гірше". І впевненість, що зараз уже точно "гірше не буде", ірраціональна до неможливості. Але тепер про цифри. Нижче графік середньої зарплати в Україні. Динаміка.


Скриншот: Sergey Fursa / Facebook
Скріншот: Sergey Fursa / Facebook


І ми бачимо, що зараз середня зарплата – біля пікових значень в історії України. Майже історичний максимум. І якщо динаміка збережеться, то протягом півроку ми одержимо історичний максимум щодо доларової зарплати в Україні. Так-так, доларової. А не в гривнях. І водночас графік показує, як легко може "стати гірше". Власне, уже двічі ставало. Різко гірше.

У чому особливість поточної ситуації? У природності зростання доходів, якщо можна так сказати.

Зростання доходів до піку у 2007 році було зумовлене різким припливом іноземного капіталу на тлі божевілля у світі. Дике зростання у світі, зростання, насамперед, у фінансовому секторі, зумовило різке зростання цін на сировинні товари (у ті часи статки Ахметова оцінювали в $32 млрд, а не те, що жалюгідні цифри зараз) і приплив капіталу в Україну. Банківські групи заходили, купували українські фінансові установи, які "шо дурні" починали кредитувати все, що рухається. Як результат, економіка пішла вгору, рвонули одночасно і зарплати. Як не крути, це було зростання доходів у кредит. Кредит одержував переважно приватний сектор, але це не міняє суті. І ще одна особливість – фіксований курс. Адже ми пам'ятаємо, що зарплату вимірюють в американській валюті. І коли приплив капіталу змінився відпливом, а курс упав, казка закінчилася. Депресивну осінь 2008 року пам'ятає багато хто.

Другий пік – 2013 рік. Ті самі "славні часи Януковича", коли доходи продовжували зростати. Хоча економіка припинила робити це ще у 2011 році. Доларові прибутки. Ось це було справжнє зростання в кредит. Але кредит уже брав не приватний сектор, а держава. Високий рівень доходів громадян у доларах пояснювали фіксованим курсом валют. Горезвісна "гривня по вісім". Для штучного утримання курсу Нацбанк витратив $40 млрд резервів. А держава набралася боргів. Високі пенсії в борг не могли існувати довго. Хоч і правда, що для "простих українців" це було приємним моментом. Але все це було дуже штучно. Якщо ви позичте в сусіда тисячу доларів, то у вас вийде чудовий місяць. Який ви захочете продовжити. Але якщо сусід бачить, що ви пропиваете його гроші, то він більше не позичить вам. І ваш рівень життя істотно впаде. І сусід тут уже точно не винен.

Поточне зростання доходів найгармонійніше. Воно відбувається на тлі обмеженого банківського кредитування, вільного курсу валют і, головне, за зниження боргового навантаження держави. За останні два роки відношення держборгу до ВВП знизилося з 80% до 60%. Але навіть воно припиниться, якщо буде зруйновано макроекономічну стабільність. Тоді першим обвалиться курс, а з ним і будь-який доларовий еквівалент зарплати. Що цікаво, так це той факт, що одним з основних драйверів поточного зростання доходів став безвізовий режим. В українських роботодавців з'явилася конкуренція з польськими, і вони змушені були піднімати зарплати. І це, до речі, дуже не подобається українському великому бізнесу. Який уперше в житті зіткнувся з дефіцитом робочої сили. Адже, скажімо чесно, якщо у вас заводи, орієнтовані на експорт, вам вигідно, щоб країна залишалася бідною. Коли ж рівень добробуту зростає, ви знижуєте свій рівень конкурентоспроможності.

У нормальній ситуації великий бізнес виграє від зростання капіталізації (активи стають дорожчими в міру зростання добробуту країни), але якщо бізнесу начхати на капіталізацію і головним є грошовий потік, то ситуація не буде нормальною, й олігархи можуть активно боротися за те, щоб у країні все залишалося дешевим (тарифи мають бути низькими), лише б це не призводило до зростання витрат на співробітників (зарплат).

І так, можна припустити, що поточне зростання доходів спотворене детінізацією. І просто виходом із тіні. Але, по-перше, сам собою цей процес теж позитивний і він може лише частково спотворювати картину, але не впливає на тренд. А по-друге, навряд чи ми можемо щиро говорити про те, що в Україні протягом останніх кількох років відбулася справжня детінізація доходів. На жаль, не відбулася.

А наостанок варто запам'ятати, що у Венесуелі нещодавно вдвічі підняли мінімальну зарплату. І тепер вона становить цілих вісім доларів. Правда, гарно там? Приклад для наслідування.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

Свіжі блоги