+2 Київ
Підпис президента під законом, що руйнує соціальний договір посеред війни, підриває довіру із західними партнерами, ставить під питання європейську інтеграцію, змушуючи у Кремлі відкорковувати шампанське, і просто радує всіх корупціонерів України, народжує й певні філософські роздуми. Як спосіб боротьби з відчаєм, фрустрацією й безнадьогою.
Так от, цей закон показує, що червоних ліній не існує. І що авторитаризм в Україні можливий.
Я завжди скептично ставився до цієї ідеї. Авторитарної України. Бо країна не та. Бо на двох українців три гетьмани, як відомо. Але головне – відсутня основа для формування авторитарного режиму. Наявність ренти. Яку можна розподіляти. В Україні немає нафти, наприклад. А отже, нема й наддоходів.
Без ренти авторитаризму важко зародитися. Бо авторитаризм не ефективний. І протирічить людській природі. І ще з безлічі причин. Росія стала тоталітарною державою, бо була нафта. І Білорусь – бо були російські гроші. В Україні такого немає. А спроба взяти російські гроші погано закінчилася.
І це наче убезпечувало нас від авторитаризму. Нам треба було бути ринковою демократією, щоб залучати зовнішнє фінансування.
І це зовнішнє фінансування й було драйвером змін у країні.
Дотепер. Бо війна подарувала цю ренту. Не секрет, що Україна тримається тільки завдяки західній підтримці. Зараз США відвалилися, і лишилася Європа. Яка приречена заливати в Україну мільярди доларів, бо це забезпечує безпеку самій Європі. І от тут з'явилася рента. З'явилися гроші, які можна розподіляти.
І з'явилась база для авторитарного режиму в Україні.
Звісно, ніхто авторитарну Україну в ЄС не візьме. Але ж мова не про це. Мова про фінансування війни. І тут Європі просто по барабану, авторитарна тут Україна, корумпована чи якась інша. Головне, щоб стримувала російську агресію. І за це Європа ладна платити навіть чорту.
У результаті в Україні може виникнути авторитарний режим. Ренту якого забезпечує війна. Фактично люди, які тримають фронт. От так ми прийшли до ситуації ХХІ століття, коли основа основ – людський капітал. Але прийшли в дуже неприємному виді. Чи можна провести аналогію із часом Київської Русі, основу економіки князівств якої складала работоргівля? Торгували слов'янами, до речі.
І я не знаю, що робити із цією думкою. Бо від неї тільки наростає фрустрація й відчай. Бо я бачу зародження іншої України. Яку я не хочу бачити.
Іноді одне голосування здатне змінити все. Знищити репутацію людей, які її мали. І забрати надію в тих, хто ще вірив.
Єдиний плюс – таке голосування можна відкотити назад ще одним голосуванням. Треба просто, щоб Європа дала зрозуміти, що ренти не буде. А от відмити репутацію вже неможливо. Нікому з тих акторів, хто взяв участь у бліцкринжі по руйнуванню незалежності антикорупційних органів.
Джерело: Сергій Фурса / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
