Статистика в цифрах звучить сухо, буденно: за ніч Харків пережив удари 10 крилатих ракет і 14 безпілотників. Пережив – точне слово, бо сьогодні в місті ніхто не загинув. І слава богу.
Щирі співчуття сім'ям жертв у столиці.
Насправді ніч у Харкові була неймовірно емоційною. Ракети летіли через місто з таким диким ревучим свистом, наче винищувачі. І так низько, що, здавалося, торкалися моїх вікон.
Свист, спалах, гуркіт. Свист, спалах, гуркіт.
Ось ця мить – від свисту до гуркоту – пів секунди тваринного жаху. Бо ти не розумієш, де буде вибух. У сусідньому під'їзді, у сусідньому дворі, у сусідньому районі?
Я тисячу разів уявляла себе під завалами. І тисячу разів змушувала себе не думати про це.
Знову свистить. Гектор кидається, бігає від ванни до тамбура, намагається знайти безпечне місце. У квартирі навпроти голосно плаче немовля.
– Ч-ч-ч, – заспокоює малюка зовсім молода мама.
– Ч-ч-ч, – повторює мій птах.
Пожвавилися всі чати й Telegram-канали: "Куди був удар? Чи є жертви? Чи будуть ще пуски?"
Я так і не заснула. Знавіснілі шпурлялися смертю до самого ранку. Після російських ракет загули російські безпілотники, а під ранок знову полетіли ракети.
Ми вийшли із собакою приблизно о 6.00, побрели до парку порожньою алеєю. Очі злипаються, голова не тямить, і ти не розумієш, чого більше хочеш – спати чи щоб ці тварюки здохли. Вибачте.
А в парку саме сьогодні, в цю пекельну ніч, уявляєте, зацвів бузок. Аромат стоїть неймовірний.
Вдихаю це життя, і сльози котяться.
Я ніби доросла, сильна, зовсім не сентиментальна жінка. Ще пів години тому матом проклинала нелюдів, які обстрілювали нічне місто, бажала страшної смерті виродкам, які розв'язали й підтримують війну.
А тут стою над гілочкою бузку і не можу заспокоїтися.
Тому що світ, він має бути таким – щоб уранці вдихати квітучий кущ, а не згарище.
П.С. Чесно, я, атеїстка, сьогодні весь день думаю про те, що упокоєний папа римський має ж якось там на небесах змахнути рукавом своєї сутани в ім'я миру, добра й справедливості (чи як там в оригіналі). Коротше, зробити так, щоб вони всі здохли, тварюки. Вибачте-два.
Джерело: Анна Гин / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора