-2 Київ
Я, звичайно, ніякий не експерт із далекобійників. Та й чи є вони взагалі, експерти? Зате я бачив їх зблизька. Приїжджав у їхній табір в Хімках, читав їм лекції, купував солярку. Був гостем їхнього установчого з'їзду та виступав там. Вони для мене не абстракція, а конкретні живі люди. І я упереджений – вони мені сподобалися. Тому й пишу.
Про далекобійників знають усі. І Платон уже давно не давньогрецький філософ, а система витискання грошей на користь відомо кого. Нинішній страйк далекобійників, звичайно, не призведе до таких самих драматичних наслідків, як страйк водіїв вантажівок у Чилі, і не є настільки ж смертельною загрозою для державної машини, як дії ВИКЖЕЛя, того, який "руками чорними розвів шляхи" – знайдуться поки штрейкбрехери, та і географія страйку, хоч і вражає, свідчить про те, що охопити всю країну поки не вдалося.
Але влада явно нервує. Коли все тільки починалося, розраховували, що досить буде звичайної брехні. Телевізор звинуватив далекобійників у перевезенні контрабандних турецьких помідорів, а в них – уявляєте, який жах? – наркотиків. Народ не повірив. Тепер у Дагестані їх оточили війська – жарти скінчилися.
Рух далекобійників виявився для начальства повною несподіванкою. Адже водії звикли до всього пристосовуватися та з усіма домовлятися – а як інакше, якщо ти отримуєш гроші тільки за результат. Нікому пояснювати, що фрукти у твоїй фурі зіпсувалися тому, що машина зламалася або з даішником не домовився. Полагодь, домовся. Цілком природно було очікувати, що і зараз вони обматюкають владу, але навчаться жити і за "Платона", переклавши, наскільки це можливо, витрати на споживача.
Але висунуте далекобійникам обґрунтування "Платона" було зухвалим і зарозумілим. Начальство не намагалося навіть удати, що за новим побором стоїть якась логіка та державна потреба, водіїв і власників вантажівок від початку мали за дурнів і холопів. Власне, так влада розмовляє зі всіма, від москвичів, яких ощасливлюють плитками, реконструкцією та знесенням хрущовок, до академіків, яких звільняють від тягаря управління академічною власністю, а тепер уже, схоже, і від виборів самим собі президента. Але далекобійники аж ніяк не дурні, а щодо самоповаги сто очок уперед дадуть багатьом інтелігентам. Вони самостійні люди, власники, які живуть своєю працею. Із такими влада спілкуватися не вміє.
І вони обурилися. Сталося те саме, що з виборами 2011 року. Адже на Болотну люди виходили не для того, щоб перерахувати голоси на користь "Справедливой России" або КПРФ. Болотна, насправді, вимагала не так чесних виборів, як поваги до себе. І зараз не виноградники з кросівками обурили, а те, що влада чітко пояснила, що відповідати тут усяким – тобто нам – нижче, її, влади, гідності.
Далекобійники стоять не тільки за гроші, але й за те, за що стояли Болотна та проспект Сахарова, за що щойно виходили люди на Тверську, на Марсове Поле, на площі та вулиці десятків міст. Як і ми, вони не тільки за себе, але й за всіх. Вони – наші союзники.
Політики – у сенсі виборів, партій та решти – у країні немає. І правильно далекобійники роблять, що дистанціюються від організацій, які всупереч здоровому глузду продовжують називати себе партіями. Вони не хочуть, щоб їх використовували. Але солідарність і розуміння їм необхідні.
Якщо їх розженуть, це буде удар по всіх нас і по перспективах країни. Їхня перемога збільшить наші спільні шанси. Допомагайте їм, чим можете. І вже, як мінімум, не забувайте про них.
Джерело: Леонид Гозман / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
