Росіяни для цивілізації стають як китайці у ХІХ столітті – усі на одне обличчя. Нас багато хто сприйматиме як путінських вигнанців

Навіть найкращі, навіть найправильніші росіяни, які зреклися Путіна, – однаково росіяни.

Це як нова каїнова печать. В одному кутку написано "Буча", в іншому – "Маріуполь", а кутів ще багато.

Це я все до того, що мені частіше стали говорити про проблеми в тих, хто виїхав. Не відкривають рахунки, закривають рахунки, дивляться косо, не дають документів тощо. Якщо чесно, у самого із цим труднощі.

Проблема в тому, що ми для цивілізації стаємо як китайці у XIX столітті – усі на одне обличчя.

І можна, як Олег Тиньков, писати про гівно-армію. Можна, як Михайло Фрідман, скаржитися на нерозуміння Заходом того, що банкір із Путіним нічого не зробить. Або, як багато хто з нас, і далі виходити на антивоєнні марші.

Ситуація скоро зміниться. Ми росіяни. Паспорти з печаткою, проштампованою режимом Путіна.

І поки він залишається – війна триватиме. А нас багато хто сприйматиме як путінських. На рівні побутового спілкування ще якось. Тут антивоєнна позиція відіграє роль. А що вище – то більше все одно бюрократичній машині.

Я впевнений, що немає 80% і 70% за війну, але тепер це не має жодного значення.

Вигнанці мимоволі. Заручники мерзотника з Кремля. Поки він там, ми – за ґратами, які відгороджують від решти світу. Незалежно від локації, і з цим потрібно щось робити.

Джерело: Дмитрий Гудков / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора