+23 Київ
20-річний Абдуллаєв приїхав в Україну 2019 року і вступив до університету. Перші два роки він навчався заочно через пандемію, але в серпні минулого року повернувся до Маріуполя.
Після початку повномасштабної війни перші тижні він залишався в місті, але коли ситуація погіршилася, вирішив їхати. 17 березня разом із місцевими жителями вони спробували виїхати з міста. На одному із блокпостів неподалік від Бердянська їх затримали російські військові.
Чоловіків роздягнули до спідньої білизни, шукали татуювання. У водія знайшли тату рака – і хоч він ні військовою, ні патріотичною символікою не є, окупанти почали бити чоловіків прикладами і не дозволяли вдягнутися. Потім під'їхав КамАЗ, чоловіків закували в кайданки й кинули у вантажівку.
Їх усіх відвезли до СІЗО. Абдуллаєв розповідає, що одразу говорив про те, що він азербайджанець і показував документи, але окупанти не зважали на це. Потім студента оглянув кадировець і заявив, що він військовий.
Після цього азербайджанця почали катувати. Його посадили на залізний стілець, зв'язали руки й намагалися змусити зізнатися, що він з "Азову". Він відмовився, і тоді окупанти приєднали катувальний апарат до великих пальців ніг студента і почали пускати розряди струму. Надалі його катували щодня по кілька разів.
Катування зупинили лише за 5–6 днів до того, як було досягнуто домовленості про те, щоб його відпустити. Як каже студент, більше не пускали розряди струму, але й далі били. Як правило, били по 10–15 людей одразу.
Абдуллаєв згадує, що з ним разом у полоні опинилися Сергій Назаров – майор ДСНС Маріуполя, Едік Кростов – працівник одного із заводів, Олексій Лустов – волонтер. За словами студента, із них знущалися ще сильніше, особливо з волонтера. Також він чув крики з інших камер, де катували людей, і звуки стрілянини.
12 квітня вранці до Абдуллаєва прийшов охоронець, відвів його до начальника, який повідомив, що його випускають з нагоди святого місяця Рамазан. Військові довезли його до блокпоста, де 17 березня затримали. Потім зупинили машину, у якій їхала українська родина, й підсадили до них, оскільки вони прямували до Запоріжжя.
Перед тим, як випустити, начальник дав студенту свій номер і поруч написав літеру "В". Сказав, якщо його зупинять, щоб він передав військовим цей папірець. На одному із блокпостів Абдуллаєва знову затримали російські військовослужбовці, але він передав номер чеченця і після розмови з ним студента знову відпустили. Зрештою йому вдалося дістатися до Запоріжжя.
Абдуллаєв планує найближчим часом виїхати на батьківщину. Наприкінці розмови він побажав Україні виграти війну й додав, що хоче після перемоги повернутися на навчання до Маріуполя.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
