Війна очікувано наближається до території Росії. Поки що це все починається на рівні окремих нафтобаз та сараїв. Але це поки що. І у світі це нормально сприймуть, ніхто не назве Україну агресором. Тому що агресор – Росія.
Мирне небо над головою не захистить жодна ядерна зброя, якщо, звісно, не почати бомбити нею Воронеж. Тому що війна буде – ще раз – на власній території. Чи справжня, чи громадянська, чи кримінальна.
І це логічний підсумок: зброя в Росії рано чи пізно скінчиться, а в України – ні.
Її озброює Росія. Не лише покинутими танками, а й продовженням агресії. Що більше обстрілів Харкова, то більше нового постачання з Європи та США.
Не знаю, наскільки це розуміють у бункері і як сильно вже тягнуться там до червоної кнопки. Але це більше нікого не лякає. Програш очевидний, і рано чи пізно до Путіна дійде. Чи встигнуть до нього тоді дійти вірні Патрушев та Наришкін із табакеркою?
Наскільки швидко ми самі дійшли: від обговорення прогресивної шкали до обговорення ядерної війни.
І шанс повернутися до першої теми лише один: якнайшвидше усунення Путіна. Способи вже не мають значення.
Джерело: Дмитрий Гудков / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора