+3 Київ
Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій проти нардепа від "Опозиційної платформи – За життя" Тараса Козака та належних йому телеканалів "112 Україна", ZIK, NewsOne. Це правильне рішення.
І тут хочу зауважити, що в день народження президента України на своїй сторінці у Facebook я написав вітальний пост на адресу Зеленського. Де вказав, що можна по-різному оцінювати його діяльність на посаді глави держави, але потрібно пам'ятати про приказку, яка говорить, що курчат восени рахують. Простіше кажучи, лише після закінчення президентської каденції пана Зеленського можна буде робити повну, всебічну та об'єктивну оцінку його роботи, вказав я в тому своєму дописі.
І ось зараз, після вольового і вкрай важливого рішення, ухваленого президентом України, я готовий повторити все раніше сказане. Володимир Зеленський зробив те, що було необхідно зробити. Більше того, він зробив те, що треба було зробити ще за президентства Петра Порошенка. До речі, він дав, на мій погляд, дуже непереконливе пояснення своєї бездіяльності стосовно медіаресурсів Медведчука.
Більше того, він примудрився звинуватити Зеленського в тому, що той таки зробив те, що давно випливало з логіки нинішнього стану російсько-українських відносин. Така ось спроба набрати політичні бали чужим коштом. Не корисна, зауважу, спроба. Хоча зрозуміти Порошенка можна. Він досі живе мрією про реванш, страшенно переймаючись стосовно того, що програв президентські вибори Володимиру Зеленському, у якого не було жодного політичного досвіду. Так ось, як виявилося, у Зеленського мужності для удару по інтересах кума президента Росії таки вистачило, чого не скажеш про Порошенка.
Ми, звичайно ж, побачили лише перший крок у потрібному, єдино правильному напрямку. Немислиме було існування в Україні відверто проросійських телеканалів. Наприклад, в Азербайджані ніколи не було і бути не могло жодних провірменських телеканалів, провірменських політиків. І керівництво Азербайджану, і опозиція, і суспільство виступали з єдиних позицій у цьому питанні. Підсумок усього цього відомий – Азербайджан під проводом президента країни Ільхаму Алієву внаслідок 44-денної війни вдалося звільнити свої території, які понад чверть століття перебували під вірменською окупацією.
Хтось скаже, що повернення українських земель неможливе? Це неправда. Україна стоїть на боці правди. А це головна умова для перемоги справедливості. Досягнення якої, цілком припускаю, може зайняти роки. Але врешті-решт справедливість переможе. Тим, хто сумнівається, хочу навести як приклад Азербайджан.
Джерело: "ГОРДОН"
