Під час дискусії на сесії "Економічна осінь путінської Росії" шостого "Форуму вільної Росії" йшлося про російські репарації щодо закінчення путінської війни проти України і про долю Керченського мосту. Ілля Пономарьов запропонував розглядати цей міст як один із внесків у межах неминучих майбутніх російських репарацій Україні. Автор цих рядків заперечив, назвавши зазначену споруду ФСБшним "керченським зашморгом", гідним лише однієї долі – демонтажу.
Як відомо, Керченський міст побудували із грубим порушенням норм міжнародного права, оскільки Україна як єдиний міжнародно визнаний власник півострова Крим і один із двох законних співвласників вод Керченської протоки ніколи не давала згоди на його будівництво.
Утім у 2014 році, коли Кремль заявив про намір побудувати міст через Керченську протоку, Україна поінформувала російську владу про те, що в Маріупольський порт Азовського моря заходять судна із надводною висотою 44 метри. Однак Росія побудувала міст із висотою арки основного проходу 35 метрів за максимально допустимої висоти суден, що проходять під нею (кліренс), 33 метри.
Тепер Керченську протоку не можуть пройти 144 судна, які традиційно приходили в Маріуполь. У 2016 році через Маріуполь і Бердянськ у цілому здійснювали приблизно 25% українського морського експорту. У 2017 році Маріупольський порт утратив 30% свого традиційного флоту і 14% вантажообігу. У 2018 році, за попередніми оцінками, втрати становили ще 45% вантажообігу для Маріупольського і 30% для Бердянського портів. Улітку 2018 року було декілька періодів, коли Маріупольський порт простоював по кілька днів через затримання суден під час проходження ними Керченської протоки і через їх огляд патрульними кораблями ФСБ.
Затори суден на вхід у Керченську протоку і на вихід з неї. Скріншот: aillarionov.livejournal.com
Конфігурація та основні параметри Кримського мосту незаперечно вказують на те, що він був побудований у такий спосіб, щоб створити максимальні перешкоди свободі судноплавства в Керченській протоці та Азовському морі.
Колаж: aillarionov.livejournal.com
Полотно автомобільної частини Керченського мосту було навмисне розміщено на низьких опорах, за його максимального наближення до поверхні води для того, щоб не дати проходу під неосновними прольотами мосту будь-яким маломірним суднам, зокрема прогулянковим яхтам, катерам, човнам.
Колаж: aillarionov.livejournal.com
Штучність заниження автомобільного полотна особливо очевидна на тлі полотна залізничного мосту, яке розташоване набагато вище і профіль якого вимагає невеликих кутів під час підйому до вищої точки мосту і під час спуску з нього. Іншими словами, як із практичного, так і навіть з естетичного погляду профіль автомобільного мосту міг би повторювати обриси залізничного мосту на більш значній висоті і тим самим дати відносно невеликим суднам із неглибокою осадкою, а також маломірним суднам можливість проходження через неосновні прольоти мосту.
Колаж: aillarionov.livejournal.com
Різницю у рівнях залізничного та автомобільного мостів видно, зокрема, на відео перевезення танків мостом у Крим від 8 грудня 2018 року.
Проте, максимально наближаючи полотно автомобільного мосту до рівня моря, ФСБшні проектувальники навмисне знищили цю можливість. Тепер практично всі судна – незалежно від їхнього розміру, водотоннажності, осадки – для зручності ФСБшного контролю за їхнім рухом (або його недопущення) мають іти тільки під основним прольотом мосту.
Колаж: aillarionov.livejournal.com
З огляду на фотографії, які з'явилися у зв'язку із Керченським морським боєм 23–26 листопада, рух під неосновними прольотами мосту практично будь-яких маломірних суден, включно навіть із катерами і човнами, неможливий.
Ширина основного (по суті – єдиного) судноплавного прольоту Керченського мосту становить 185 метрів. Найвужчий основний проліт серед мостів, побудованих за останні роки, є в Ересуннського мосту (490 метрів).
Тобто у два з половиною раза більше, ніж у Керченського мосту (за наявності у Ересунна великої кількості неосновних проходів, а також за існування мосту над Великим Бельтом, дублера Ересуннського мосту, з 1624-метровою шириною основного прольоту).
Великий Бельт. Фото: grablists.com
Ширина основних проходів усіх трьох Босфорських мостів перевищує тисячу метрів.
Міст Мучеників 15 липня. Фото: impakter.com
Міст султана Мехмеда Фатіха. Фото: wikiwand.com
Міст султана Селіма Явуза. Фото: wikiwand.com
Практично всі інші мости через морські судноплавні протоки, побудовані у світі за останні кілька десятиліть, мають ширину кілометр і більше.
Не виключено, що ширину основного судноплавного прольоту Керченського мосту було навмисно встановлено такою, щоб її можна було без особливих зусиль фізично перекрити одним-єдиним танкером, завбачливо "застряглим" на ремонті в Керчі з 2017 року, імовірно, саме для таких випадків, який стався 25 листопада.
Російський танкер, що блокує прохід під Керченським мостом 25 листопада 2018 року. Фото: kerchinfo.com
Висота основного (по суті – єдиного) судноплавного прольоту Керченського мосту (35 метрів) дає змогу проходити під ним суднам із висотою не більше ніж 33 метри. Упродовж останніх восьми десятиліть через морські протоки у світі будували мости з висотою, як правило, удвічі більшою – не менше ніж 57 метрів, часто 64–67 метрів, а іноді навіть і 74–80 метрів.
Міст Золоті ворота в Сан-Франциско з висотою основного прольоту 67 метрів було побудовано вісім із гаком десятиліть тому, у 1937 році.
Сіднейський міст Харбор-Брідж із висотою 49 метрів було побудовано ще раніше – у 1932 році.
Міст Ферт-оф-Форт у Шотландії з висотою 46 метрів був споруджений майже 130 років тому, у 1889 році.
Буквально кілька років тому в самій Росії, у Владивостоці, було побудовано два мости (Золотий і Російський) із достатньою шириною основного прольоту (737 метрів і 1104 метри) та висотою, що відповідає світовим стандартам (64 метри і 70 метрів). Іншими словами, якщо влада не ставить завдання закупорити морську протоку для судноплавства, вигляд мостів, які споруджують у нинішній Росії, не надто відрізняється від світових зразків.
Золотий міст. Фото: architectureguru.ru
Російський міст. Фото: architectureguru.ru
Характеристики деяких мостів над морськими протоками і великими річками.
Таблиця: aillarionov.livejournal.com
Деякі сучасні мости, які забезпечують свободу навігації.
Ї Сун-сін. Фото: post.naver.com
Стоункаттерс. Фото: wikiwand.com
На відміну від мостів, що будують по всьому світу, мета ФСБшної Керченської петлі, побудованої на замовлення Путіна, абсолютно очевидна – не забезпечувати свободи судноплавства, а перешкоджати їй; душити розвиток економіки Східної України; мати можливість у будь-який вподобаний Кремлю момент, як, наприклад, це було 25 листопада, безперешкодно затягувати на горлі Азовського моря Керченський зашморг.
Нинішній Керченський зашморг заслуговує тільки однієї долі – ліквідації.
Якщо і коли Україна вважатиме за потрібне будівництво нового мосту, що з'єднає український Крим і Кубань у майбутній вільній Росії, цей новий міст буде не путінсько-ФСБшним, а зовсім іншим – схожим на сотні мостів сучасного світу, що забезпечуватиме безперешкодну свободу навігації для всіх суден.
Джерело: aillarionov.livejournal.com