Моя думка. У звірячих нападах екстремістів у Франції винуваті всі сторони.
Цю ситуацію створили зарозумілість, почуття культурної та національної переваги, відсутність нормальної комунікації між людьми, перейнятість особистими політичними амбіціями і жахливий самообман, побудований на викривленому світогляді, у якому свободою слова пояснюють відсутність взаємоповаги, толерантністю виправдовують тоталітарний пресинг усіх незгодних, а крики про цінності й гуманізм мають нібито перекрити чужі помилки, недалекоглядність і комплекси.
І Ердоган, і Макрон, і редакція Charlie Hebdo, і керівництво інших країн різних регіонів – усі так чи інакше створюють те токсичне психосоціальне середовище, яке поставило Францію і Європу загалом перед загрозою етнорелігійного конфлікту, загрожуючи розколом суспільства і приходом до влади божевільних популістських лідерів із крайніми переконаннями: лівими, чи правими.
Я вже кілька разів писав: активне втручання у війни на Близькому Сході не поєднується з політикою безконтрольної імміграції, недбалим ставленням до боротьби з екстремізмом і цілковитою байдужістю до вибудовування здорової суспільної комунікації всередині країни з різними соціальними групами, що дає змогу блокувати проникнення божевільних ідеологій.
Загалом уроки 2001-го, 2003-го, 2011-го, 2013 року і 2014–2016 років не засвоїв ніхто. Сумно. Страждатимуть невинні люди від рук усіляких фанатиків.
Ну а редакція Charlie Hebdo й далі тішить нас свіжими порціями карикатур, якими вони, судячи з усього, самостверджуються, виправдовуючи їх самообманом, що будується на псевдоліберальних ідеях, які і призвели до виникнення свідомо провальної та неефективної форми політики мультикультуралізму.
Джерело: Iliya Kusa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора