Поколінню 30-річних доведеться старіти без пенсій. Поки не пізно, треба "плодитися і розмножуватися"

Поколінню 30-річних доведеться старіти без пенсій. Це арифметика демографії – ми станемо першими, хто побачить обвалення звичної пенсійної системи. Поки не пізно, треба "плодитися і розмножуватися".

Я плачу податки, але не плекаю ілюзій. У моїх одноліток не вийде дочекатися заповітних 60 або 65, щоб перейти на держутримання. Нам не дасть змоги цього зробити статистика: країна старіє. За умови збереження тенденцій за 30 років державна пенсійна система, найімовірніше, перестане існувати.

Так, залишаться приватні пенсійні фонди. І корпоративні – які підтримують на плаву ветеранів конкретних корпорацій. Але масового і повсюдного "забезпечення старих" не буде.

Велика спокуса заявити про злочинне ставлення держави до своїх жителів. Але це питання не етики, а арифметики. Зрештою, пенсійна система – не такий уже й давній винахід. У звичному вигляді вона з'явилася в Німеччині у 1889 році за Бісмарка. Правда, призначали пенсію, починаючи із 70 – у той час мало хто до цього віку взагалі доживав.

У США пенсії з'явилися в 1935 році. У СРСР – в 1956-му. Явище, народжене в епоху дідусів, належить поховати поколінню правнуків. За великим рахунком, єдине, що зараз залишається молодому поколінню, – це народжувати. Якби попередні покоління не халтурили, то віддуватися б не довелося. Тепер доведеться.

Утім, поки що країни не готові дивитися фактам в обличчя і попередити власне населення про неминуче. Надто вже сильна звичка обивателя розраховувати на державу.

Нехай нікого не обманюють його власні пенсійні відрахування. Ми живемо в солідарній системі – податки нинішніх працевлаштованих ідуть на пенсії нашим батькам. Нам на старість будуть скидатися вже наші діти. Якщо нас буде більше, ніж їх – грошей не вистачить.

Тут можна впасти в екстаз і самовпевнено написати щось на кшталт "ми приречені стати самостійнішими і відповідальнішими". Тільки це все буде наївним ідеалізмом. Найімовірніше, суспільство, яке не розгубило віри в патерналізм, до останнього буде відмахуватися від думки, що пенсій не буде. Танці з бубном навколо Пенсійного фонду залишаться головним козирем політиків найближчими роками.

Тих, хто буде говорити про приреченість нинішнього порядку речей, назвуть соціал-дарвіністами, і добре, якщо тільки так. А потім у якийсь момент Пенсійний фонд виявиться банкрутом – і настане новий час.

Колись уважали, що мати багато дітей можуть собі дозволити тільки багаті люди. Не відкидаю, що незабаром усе буде навпаки.

Джерело: "Крим.Реалії"

Опубліковано з особистого дозволу автора