Сенцов для російського міфу про Крим виявляється небезпечнішим за кримських татар. Хлопець із російським прізвищем проти приходу Росії 

Для України в тюрмі сидить режисер Олег Сенцов. Росія запевняє всіх, що у в'язниці сидить терорист Олег Сенцов. Але особливість ще й у тому, що в колонії за Полярним колом сидить хлопець із російським прізвищем.

Це важливий момент. Тому що Росія давно склала свій власний міф про Крим, у якому півострів – це "споконвічно російська земля". Перлина в короні імперії. Мрія про південні моря. Непотоплюваний авіаносець. Два міста-герої. Дві оборони Севастополя. Південна резиденція царів і письменницька муза.

Уся історія анексії Криму для РФ – це про "повернення додому". Про масовий перехід на бік Москви українських частин і тотальну єдність кримських вулиць.

Саме цими аргументами Росія виправдовує зміну прапорів на півострові. Саме ними вона відбиває звинувачення в окупації. Раз у раз запевняє всіх у самостійності зробленого Кримом вибору. І є тільки єдине "але". Сенцов.

Тому що він мимоволі став руйнівником цього міфу. Виявився уособленням опору, причому опору діяльного. І те, що його справу сфабриковано, нічого не змінює. Тому що озвучена Кремлем брехня про підготувлювані вибухи вже давно зажила своїм власним життям. І стала правдою для тих, хто вірить у неї, і тих, хто її поширює.

Мене можуть поправити. Нагадати, що Росія так само кидає у в'язниці кримських татар. Що представники корінного народу безслідно зникають на півострові. Це все буде правдою. Але тут важливо враховувати оптику. У російському колективному міфі про Крим місця для кримських татар немає. Він їх просто не помічає. Вони для нього – чужинці. Ті, хто приречений бути фрондою. Їхній опір – закономірний, як закономірний опір будь-якого початкового противника.

А Сенцов для російського міфу про Крим виявляється небезпечнішим. Хлопець із російським прізвищем, який виходить протестувати проти приходу Росії. Не активіст із Києва і не "правосек" зі Львова. Звичайний кримський хлопчина, сім'я якого переїхала в Крим з Уралу. Він приречений був потрапляти в ту саму цільову групу, заради якої Кремль, за його власною версією, і влаштував уторгнення. А він у ній бути відмовився.

І мимоволі став символом того, як Росії чинять опір самі росіяни. А тепер, до того ж, він ще і прогинає своїм голодуванням російську вертикаль. Псує футбольне свято. Змусив усіх вивчити своє прізвище. Змусив обговорювати свою долю.

Фактично йому вдалося самотужки пробити пролом у російській концепції повернення росіян у рідну гавань. І якщо кримські татари від початку зовні цієї концепції, то він – усередині. Розмиває єдність. Порушує єдність. Ставить під сумнів символ віри.

Сенцов став більший за самого себе. Із персонального перетворився на символічне. Зі звичайного в'язня – у дисидента. Людина, яка зазіхнула на Бога. Того самого, яким вважає себе для росіян російська держава.

Москві було б простіше, якби Сенцова не існувало. Але він є.

Джерело: Павел Казарин / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора