0 Київ
Про ринок землі.
Є така "проблема телевізора". У своїх розважальних форматах ТБ орієнтується на запит, і якщо вам нема чого дивитися, то ви – не цільова аудиторія. Отже, вас занадто мало, щоб продюсерський цех вибудовував під вас програмну сітку. На вас не орієнтуються, тому що ви – меншість.
У вітчизняній політиці все відбувається точно так само. Я думаю про це кожного разу, коли йдеться про перезрілі проблеми. Наприклад, про ринок землі. Коли я чую голоси противників, мене охоплює пронизлива самотність.
Виборець "Батьківщини" й "Опозажу" буде тільки радий, якщо ринок у країні так і не з'явиться. Виборець ЄС і "Слуги народу" неголосування за ринок землі цілком може депутатам пробачити. Залишається "Голос" і та частина депутатського корпусу, яка вчила економіку не за радянськими підручниками.
У цей момент я думаю про те, що краще – ворог доброго. Що в нас немає опції "підготувати закон кращий і ліберальніший". Єдина доступна опція – проголосувати за нинішній законопроєкт. Тому що альтернатива – це збереження мораторію.
Я не знаю, які правки опиняться в законі перед другим читанням. Будемо розбиратися перед другим читанням. Але кватирка можливостей у нас маленька й може зачинитися вже сьогодні.
І буде кумедно, якщо в нашій крамниці у підсумку найадекватнішим виявиться саме президент.
Джерело: Павел Казарин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
