0 Київ
Ізраїль стоїть на порозі системної кризи.
Уже дев'ять місяців досить потужна ізраїльська армія проводить операцію проти крихітної за своїм потенціалом Гази. А попереду – серйозніші випробування.
Ще торік я сформулював приблизно таку драбину ескалації на Близькому Сході:
- Сектор Гази.
- Хусити.
- Ліван і "Хезболла".
- Іранські проксі в Сирії та Іраку.
- Іран.
- Шиїтсько-мусульманський антиізраїльський синтез.
Ізраїль зараз перебуває в точці 2 і планує перейти у точку 3.
Загроза системної кризи може початися в точці 5.
А в точці 6 виникає вже реальна екзистенційна небезпека існуванню, точка історичної сингулярності.
Тому що в точці 6 арабські країни вирішуватимуть, що їм робити: підтримати Ізраїль проти Ірану, допустивши поразку останнього й різке посилення в регіоні ізраїльського домінування у стилі царства царя Давида. Або підтримати Іран і розділити з ним, як з одновірним чужинцем, спадщину Авраама.
Ситуацію посилює ослаблений імунний стан Ізраїлю: криза Алії (репатріації), виїзд за кордон приблизно 5% населення (і цей процес триває), проблеми в економіці, відтік капіталу, зниження інвестицій, внутрішні суперечності й навіть екологічна криза. Додамо сюди і кризу геополітичного позиціонування (втрата частини міжнародної підтримки, особливо серед країн Глобального Півдня).
У цьому контексті Ізраїль ризикує повторити долю середньовічного королівства хрестоносців, яке трималося на динаміці підтримки з боку римських пап, роль яких зараз відіграють стосовно Ізраїлю США.
Але вихід є – це створення Семітського регіонального кластера на базі Ізраїлю, Йорданії й арабських країн Перської затоки.
Розширення угод Авраама в бік кластерної інтеграції й нового регіонального розміщення продуктивних сил: ізраїльські технології плюс природні ресурси й інвестиції арабських країн. Поєднання економічного, ресурсного та людського регіонального потенціалів.
Спільний ринок товарів і послуг, вільний трансфер технологій та інвестицій, тобто вільний рух товарів, послуг, інвестицій і робочої сили, безвіз. Інтеграція ісламського банкінгу в ізраїльську фінансову систему, допуск арабських компаній до ізраїльської екосистеми стартапів та інновацій, до речі, до однієї з найкращих у світі.
Простими словами, вживлення, врощування в навколишню антропосферу і геополітичний ландшафт, припинення ролі фронтиру, спільне управління "спадщиною Авраама", а не її постійний поділ.
Звісно, в Ізраїлі можуть заперечити, що з "арабами не можна домовлятися". Але навіть історія хрестових походів свідчить, що це не так.
Звісно, якщо вивчати історію хрестових походів за роботами Фульхерія Шартрського, то всі "невірні" – лиходії.
А якщо читати спогад одного з найблагородніших воїнів арабського середньовічного світу Усами ібн Мункиза, то ми вже бачимо жадібних і жорстких "франків, яким не можна вірити".
Дивлячись чиї літописи читати.
А вихід – у початковій спільності семітських племен, які, на відміну від інших народів, читають і пишуть справа наліво.
Джерело: Алексей Кущ / Facebook
