+17 Київ
Блокування морських портів України, як і функціонування упродовж року "зернового коридору", продемонстрували нам, що там, де виникає інтерес транснаціонального капіталу – там з'являються зони безпеки.
Транснаціоналам дали можливість вивезти законтрактоване ними ще до війни зерно, навіть попри бойові дії.
Гарна ілюстрація того факту, що, якби нашу економіку було інтегровано у світову систему трохи більше, ніж як сировинний придаток, і українськими активами володіли великі міжнародні компанії, повномасштабної війни могло б і не бути.
Пофантазуймо. Тайвань експортує кукурудзу, а Україна – світовий лідер з виробництва чипів і напівпровідників. Цілком імовірно, що Китай сьогодні штурмував би тайванські скелясті береги, а Росія просто грала б м'язами на нашому кордоні.
І на тлі ризику вторгнення в Києві приземлилася б глава палати представників США, а не відбувалася б евакуація американського посольства.
Мирний план для України – це зокрема й стратегія нашої інтеграції у світові ланцюжки додаткової вартості на вищому рівні, ніж кукурудза й руда.
Потрібно зробити себе важливим елементом для світової економіки, а не територією, яку можна легко ампутувати зі світової системи зі збереженням одного лише коридору для експорту сировини.
Олігархічний і кланово-корупційний консенсус не зробив Україну безпечною країною. Росія атакувала активи відомого олігарха в Маріуполі, зрівнявши їх із землею. З іншого боку, росіяни не чіпають активів індійської ТНК в Україні. Показово, чи не так?
Розблокування одеських портів зараз можливе в разі передавання під інвестиційне управління турецьких компаній портової інфраструктури й торговельних маршрутів одеських портів.
Концепція безпеки в тіні ятагана. Створення на базі одеських портів зони вільної торгівлі порто-франко у форматі промислового полігону й "вільного складу" (торговельного терміналу).
За аналогією з барселонським промисловим полігоном і зоною вільної торгівлі.
ВЕЗ могли б передати в управління консорціуму турецьких інвесторів. Для залучення інвесторів до ВЕЗ необхідно використати пільговий фіскальний режим.
Саме створення зони порто-франко в Одесі могли б ініціювати ООН й Організація чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС). Структуру останньої організації було оформлено у 1999 році згідно з підписаною у Стамбулі Босфорською заявою.
Фінансовим інструментом зони порто-франко може стати як спеціалізований Чорноморський банк торгівлі та розвитку, так і структури крутіші – ЄБРР і/або Світовий банк.
Ну а основним гарантом безпеки нової ВЕЗ має стати Туреччина, якщо, звісно, Україна зможе її в цьому економічно зацікавити. Передумови для цього є – Туреччина вже зараз активно торгує з Україною, і для активації її інтересу до Одеси потрібно лише створити для неї податкові преференції щодо постачання турецьких товарів в українські порти й вихідний для турків імпорт наших товарів.
Враховуючи, що Туреччина повністю контролює Босфор, Росія навряд чи блокуватиме зону порто-франко в Одесі, "освячену" в ООН і прикриту "турецьким ятаганом" у вигляді ВМФ Туреччини.
Для реалізації цього проєкту залишилося зробити зовсім небагато – прибрати з Одеси клубок інтересів кланових, корупційних і контрабандистських структур. А зробити це, мабуть, буде значно важче, ніж звільнити від російської окупації острів Зміїний...
У серпні на зустрічі з Путіним президент Туреччини Ердоган, найімовірніше, оголосить про намір в односторонньому порядку продовжити дію "зернового коридору". До того часу рух суден припинять.
Після зустрічі двох президентів Росії залишиться або не помітити домінування турецького флоту в західній частині Чорного моря, або атакувати "зерновий коридор". Пам'ятаючи, як Росія відреагувала на знищення свого штурмовика в Сирії турецькими винищувачами, вибір росіян очевидний.
Тобто можна прогнозувати одностороннє продовження "зернової угоди" у межах угоди Туреччини, України й ООН. Строк: серпень – вересень.
Але, якщо ми хочемо сформувати тривалу зону безпеки в північно-західному Причорномор'ї, створення зони порто-франко під захистом Туреччини в Одесі може стати таким механізмом.
Джерело: Алексей Кущ / Facebook
