Ганна Маляр
ГАННА МАЛЯР

Заступниця міністра оборони України у 2021–2023 роках

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Визначення "середньовіччя" стосується всіх. І тих, хто вчора жбурляв каміння, і тих, хто кричав "який сором"

Евакуацію людей з Уханя призначили на 20 лютого, коли в усіх ефірах мали говорити про розслідування розстрілів на Майдані, зазначила кримінологиня Анна Маляр.

На вас учора відпрацювали інформаційно-психологічну зброю. Це зброя третього тисячоліття. Вона колись зведе до мінімуму застосування важкої військової зброї, але перетворить людство на повних бовдурів, бо на бовдурах інформаційно-психологічні операції працюють ефективніше. Ще ця зброя дуже добре працює, коли в суспільстві є скрєпи і штучно створена мораль.

Тоді просто хитаєш скрєпу чи, так би мовити, мораль, вказуєш вустами керованих блогерів на "порушника скрєп", і хворобливе его зажене мільйони людей у пастку осуду. Бо бути на тлі когось моральним, цнотливим, жертовним дуже просто і приємно для самооцінки. Засуджувати – це наше все, яке вже давно сидить у ДНК.

Колись суспільний осуд був головним інструментом наведення порядку в громаді. Саме тоді вигадали моральні норми. Вони виконували роль червоних ліній, а осуд виконував роль покарання, аж поки не з'явився закон, правоохоронні органи і суди.

Тому визначення "середньовіччя" – це стосується всіх  і тих, хто каміння жбурляв, і тих, хто кричав "який сором".

Якщо ви гуманіст та маєте високий рівень емпатії, тоді жаліти і допомагати треба всім. І тим, кого евакуюють, і тим, хто живе в полоні необізнаності і тваринного страху. Те, що ви забили осудом других, ніяк не допоможе суспільству, країні і тим, кого евакуювали. Люди, які себе вважають людяними, повинні у такій ситуації допомогти відкрити очі засліпленим, а не засуджувати їх.

Це як сміятися і засуджувати тих, хто боїться літати літаками. Бо інформаційно авіатрощі виглядають дуже страшно. Хоча статистика смертей говорить, що загинути в авіактастрофі шанси мізерні, на відміну від автотранспорту, яким користуються всі.

А тепер давайте подумаємо про результати і зрозуміємо, хто виграв від учорашніх подій з евакуацією наших громадян.

Наголошую, що не завжди ті, хто отримує вигоду від ситуації, її створили.

Місцева влада громад, яка стала на бік своїх мешканців у протестах, точно виграла перед осінніми місцевими виборами. З великою ймовірністю так би вчинили всі, хто зараз при владі в регіонах і збирається балотуватись восени. Просто не всі випадки спротиву місцевої влади стали публічними.

Виграли ті, кого вчора публічно не спитали і не згадували по всіх ефірах та блогах про розслідування розстрілів на Майдані. Тому призначити на 20 лютого евакуацію людей, яка планувалася ще три тижні тому, – це стратегічно вірне рішення, навіть якщо випадкове (що малоймовірно, але вірогідність існує).

Хотіли виграти, але не сталось, ті, хто ненавидить західну частину держави як уособлення українськості та винить її у втраті влади у 2014 році. Вони нагнітали з усіх вітрил, що це, бачте, на заході люди черстві, а ми тут у білому і з німбами. Але дуже швидко з'ясувалось, що люди однаково не довіряють державній медицині по всіх регіонах, недотримання карантину бояться всі. Та й місцева влада скрізь одним миром мазана, всі заради рейтингу готові підтримати протести своїх місцевих виборців, і їм наплювати на загальнодержавні інтереси.

Виграли ті, кому цікаве розпалювання ворожнечі й ненависті між українцями.

А тепер як ця ситуація виглядає без інформаційних вкидів, безпідставної паніки та обурення "моральних авторитетів".

Усі країни евакуюють своїх громадян з Уханя. Усі роблять це по-різному і з різним успіхом. Хтось із розвинених і багатих країн навіть просить Україну забрати їхніх громадян і потримати 14 днів у себе, бо вони не будуть гнати літак у Китай заради одного чи двох своїх громадян.

В Україні не все налагоджено, зрештою, не щодня доводиться евакуювати людей із зони поширення смертельно небезпечного вірусу. Але менше з тим, роботу зроблено.

Через те, що від коронавірусу вмирають, нормальна річ, що хтось із людей боїться у прямому тваринному сенсі за себе і своїх близьких. Так, не всі серед цих людей знають слова "гуманізм", "емпатія" і не всі користуються Google.

Це і була слабка ланка кампанії по евакуації.

Усієї цієї історії і щасливих бенефіціарів не було б, якби на цьому етапі  етапі невдоволення і страху  влада підключили два-три десятки людей, які приїхали б на місця і поспілкувалися б із громадами і місцевою владою. Не просто поспілкувались, а фахово розвіяли страхи і міфи, вислухали б людей і запропонували їм засоби і заходи безпеки.

Але на цьому етапі, скориставшись слабкістю влади, підключились шакали і відіграли ситуацію на свою користь.

Джерело: Анна Маляр / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати