0 Київ
Ми зараз часто стикаємося із ситуаціями, коли кваліфікованих пілотів, інженерів та інших кваліфікованих спеціалістів використовують, як погану піхоту.
На особистих контактах, шляхом розголосу інколи вдається цьому запобігти, але це не є системним рішенням, ми працюємо з наслідками ширшої проблеми. Проблема в тому, що підрозділи, які втратили свою навчену піхоту, але за штатом мають ще людей в інших службах, вважають боєздатними тому, що в них ненульовий загальний відсоток укомплектованості. Вони вважаються боєздатними, і від них вимагають тримати піхотні позиції, командири вимушені посилати на позиції всіх, бо просто немає нікого іншого, щоб їх зайняти. Тобто основна причина не в чиїйсь злій волі, а у вразливості та слабкості нашої піхоти на передових позиціях, яка несе втрати. Для рішення проблеми втрат нашої піхоти за результатами спілкування з військовими колегами я пропоную наші стратегічні цілі щодо розвитку наземних роботизованих комплексів (НРК) сформулювати наступними тезами.
1. Не повинно бути жодної позиції чи СП, неприкритого НРК, які знаходяться попереду й першими приймають бій.
2. Піхотинці, окрім крайніх випадків, не повинні вести спостереження й вогонь з амбразур, які можуть бути уражені прямим наведенням (танка, БМП та інших засобів), у цих місцях повинні бути камери й турелі.
3. Переважну більшість часу піхотинці першої лінії повинні знаходитися в укриттях й виходити з них лише для обслуговування бойових НРК.
4. Слід вважати позиції, які захищаються нашими НРК, нашими, навіть якщо там немає людей, і йти до того, щоб такими були всі передові позиції.
5. Слід вважати, що підрозділи втратили спроможності в той момент, коли вони втратили свої бойові НРК, а не людей. І заміняти чи поповнювати їхні НРК.
Джерело: Берлінська / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
