+16 Київ
Ми щойно говорили з побратимами щодо мобілізації. Усе, що хотів би зараз сказати, у наступних реченнях: "Так ми ж воюємо із 2015 року. І що дуже боляче… нам тоді писали листи і малювали малюнки. Хлопчики по дев'ять років, по 10 років. Це діти сусідів із нашого району, школярі зі шкіл, де ми вчилися. А нещодавно ми декількох зустріли тут. На війні. Вони виросли і воюють у складі бату. Самі пішли".
Чим швидше ми закінчимо війну – тим більше нас вціліє. Тим більше молоді, народженої і вихованої в дусі свободи, буде представлено в майбутньому.
Майбутнє нації і її якість визначаються саме зараз. Коли дуже темно. І коли здається, що світанку не буде. Але він буде. Усе погане завжди минало і ніколи не було вічним. Я знаю, був там.
Джерело: Masi Nayyem / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
