Ухиляюся від прохань висловитися про причини, замовників і виконавців теракту. Домислів і без моїх гіпотез у соцмережах удосталь. 30 років практичних занять консультаційною бізнес-аналітикою даються взнаки. Принцип – дивись у майбутнє, а аналізуванням події, яка вже відбулася, займайся на дозвіллі. Ти не патологоанатом і не судовий експерт. Розглянь сценарії, які стали ймовірними внаслідок події. Оціни їхню ймовірність. Дай рекомендації.
Теракт у Crocus я розглядаю в контексті зусиль влади щодо консолідації російського суспільства навколо національної ідеї, і цю ідею давно сформовано. Навкруги вороги, чи то українці, чи таджики (до яких належать усі азійці). "Напади на сусіда, пограбуй сусіда, убий сусіда". Задля цього всі засоби годяться, будь-які звірства виправдані. Честь, совість і сором – це для слабких духом і нетямущих, які вже в меншості й потребують переконання. Не подобається війна – переконаємо або силою змусимо заткнутися.
Здається мені, що головна мета теракту – сприяти озвірінню публіки, і вона, за моїми відчуттями, близька до досягнення. Спротиву мілітаризму й брехні всередині Росії немає. Рекомендації? Усі люди різні. Пристосовуйтеся (і дітей своїх пристосовуйте), відкиньте правду, сором і совість. Або тікайте з країни.
Джерело: Mikhail Krutikhin / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора