Захід став такий сміливий, чесний. Каже: "Росіє, ми знаємо, що ти робиш, і в тебе нічого не вийде!"
Ну, ок. Відвертість за відвертість. Тоді і ми можемо сказати: ми знаємо, що робить Захід. Ми знаємо, що генеральний спонсор Путіна, усіх його анексій і воєн – це Захід, це Європейський союз. Цей факт треба чітко розуміти. Без грошей західних країн за вуглеводневу сировину, а це приблизно до 100% валютних надходжень, Путін не зміг би нічого взагалі. Його режим не протримався б при владі й року. Повернули б і Крим, і ОРДЛО, забули би про Сирію і КНДР, ядерну зброю би здали за "ніжки Буша".
Тому, незважаючи на жодні правильні резолюції, я не схильний дякувати за підтримку України країнам ЄС. Величезною мірою це така моральна відмазка, сором'язлива індульгенція на гріхи. Міни й кулі, що летять у наших солдатів на Донбасі, знаряддя тортур, убивств, наручники на зап'ястях кримських татар – це все куплено за гроші Євросоюзу. Інших у Росії просто немає, їм просто нема звідки там узятися.
У цьому сенсі Китай поводиться більш антиросійськи, не купуючи у Путіна газу і нафти. А Європейський союз – прямий пособник путінського режиму. Цивілізований Захід – матеріальний натхненник усіх його "досягнень". Західні санкції "за анексію та війну" ніяк не порівнювані з потоком сировинних грошей. Це як насварити пальцем до зубів озброєного тобою ж убивцю.
Так, думати про це неприємно, говорити страшно, нам же треба бути добрими, вдячними за резолюції, за безвіз. Але, на жаль, це правда.
Джерело: Айдер Муждабаев / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора