0 Київ
Якщо щось Московія вирішить провернути (а буде дуже дивно, якщо не вирішить після такої агресивної риторики і на фоні таких от приготувань), то це в тому числі наслідок не лише прорахунків Московії (переоцінка власного потенціалу, бачення проросійської України, якої немає), але і наших, і західних прорахунків та недопрацювань.
Що об'єднує нас і Захід, так це помилкове уявлення, що все закінчиться Кримом і Донбасом. Що це локальні історії, далі яких не піде.
Наша основна провина в тому, що за цей час не було ніяких спроб вести системне військове будівництво пропорційно нашим ресурсам і технологіям з урахуванням способу ведення війни Московією. Якби були системні спроби спочатку уявити таку нашу модель, а тоді її реалізувати, то було б розуміння, що єдиний наш шанс – це народна війна – підготовлений і озброєний народ, який своєю масою і синхронністю дій створює купу дилем і зрівноважує технологічну/якісну перевагу Московії. Усі наші потуги гратися в технологічну глибоку операцію, хай і менших масштабів, чим у московитів, були приречені від самого початку через фінансові та технологічні обмеження.
Помилка Заходу – це відмова асиметрично посилювати Україну в усі ці роки під концепцію "підготовлений та озброєний народ" – тими системами, які легко інтегрувати і які при масовому застосуванні дали б ефект. А тепер розказують на закритих слуханнях: "Ну як же ж це ми будемо превентивно посилювати Україну, коли це може дати формальний привід Московії?" Справді, діяти треба було в усі ці останні роки, коли ЗС Московії робили перехід від здатності вести локальні бойові дії лише до здатності вести регіональну війну.
Ну, нічого. Хтось, може, потім про це докладно напише.
Джерело: Mykola Bielieskov / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
