Нещодавно нам із групою треба було відтягнутися з наших передових позицій на південь від Роботино в тил. Пройти майже 10 км по дню в повній викладці під постійною мінометкою – та ще забава. Але справа не у труднощах чи ризиках.
Коли я йшов, то усвідомив, що в перший раз долаю пішки весь той маршрут звільненою за цей контрнаступ землею. Усі ці посадки, перехрестя, позиції мають свої назви. За кожну з них були запеклі бої, нічого не давалося безкоштовно.
Острови техніки, воронки, горіла земля, розворочені траншеї, стручки замість дерев. Кожна точка на карті, окрім своєї назви, має ще список прізвищ друзів, які загинули за те, щоб вона стала нашою.
Цей шлях уперед ми йшли майже чотири місяці, назад його можна протопати за кілька годин, але ця відстань не вимірюється в кілометрах, ця відстань вимірюється в людських життях.
Джерело: Oleh Sentsov / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора