+15 Київ
Припинило битися серце Вікторії Амеліної. Вона загинула у Краматорську через обстріл росіянами від високоточної ракети "Іскандер", якою поцілили у громадський заклад.
Віка була прекрасною людиною, щирою, відкритою й дуже дієвою. Вона була справжньою документаторкою воєнних злочинів, голосом України вдома й за кордоном, людиною дії та слова одночасно. У нас була купа різних ідей, але всі наші дати й числа конфліктували між собою. Вона підійшла до мене на конференції в Берліні і сказала: "А я вас люблю". Ох, Віко, я теж тебе не забуду, хоч ми не так довго були знайомі особисто.
Віка могла у статтю про роботу залізниці під час війни для шведського видання включити тези щодо необхідності створення спеціального трибуналу, шукати допомогу для зустрічі батька з помираючою дитиною і малювати купу планів. Вона так жила і померла за десяток кілометрів від фронту. Мені дуже прикро, що ти вже не з нами, але я переконана, що й там ти не сидітимеш склавши рук.
Спочивай з миром, Віко.
Джерело: Aivazovska Olga / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
