На жаль, зараз немає часу писати пости й розжовувати очевидні речі. Але доводиться-таки відволікатися, бо шарійовсько-портновська шобла біснується. Й іноді мені здається, що здорова частина суспільства піддається цій істериці.
1. Перед тим як Сергій Стерненко вчинив необхідну самооборону, на нього було вчинено два напади, під час яких він мав, мабуть, загинути. Але не загинув тоді, не загинув і на третій раз тільки тому, що захищався. Про це чомусь стали забувати.
2. До нападів на Стерненка причетні співробітники поліції. Про це є докази в матеріалах справи. Саме тому поліція не може розслідувати провадження по Стерненку. Бо це прямий конфлікт інтересів. І саме тому ГПУ, яка нарешті адекватно сприймає реальність і не піддається на маніпуляції, передала розслідування з поліції у СБУ. Це ж ніби дуже ясно, хіба ні?
3. Знаєте, чому так біснуються портновсько-медведчуківські прихвосні? Бо їм важливо зробити зі Стерненка символ: зробити з активної частини громадянського суспільства, особливо на півдні і сході, страшилку, маргіналізувати активістів, знешкодивши їх таким чином. Тому це атака не на конкретного Стерненка, а на всіх нас.
Але вони трохи забувають, що на дворі не 2013 рік, час цих довбой...бів минув, скільки би вони не пижилися, вони тут ніхто.
Чи я помиляюся? Якщо ви все це розумієте, дайте якось знати.
Джерело: Ольга Решетилова / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора