-1 Київ
"Ну то й що", – хотілося мені сказати міністерці фінансів, яка радісно розповідала парламенту, що державний бюджет уперше ухвалюють не в авральному режимі. Як це нововведення вплинуло на якість головного фінансового документа країни? Адже реально обговорити все, що хвилювало, висловити зауваження, одержати відповіді на багато важливих питань ми так і не змогли. Суворо лімітований час і вже звичні турборежимні межі.
А що на виході?
Те, що ми побачили у проєкті бюджету на 2020 рік, у гіршому вигляді повторює попередні держбюджети. Збільшення видатків на силові структури та урізання соціальних виплат. Порівняно з минулим роком на 34 млрд грн більшим стало фінансування силовиків та адмінорганів і на колишньому рівні, з урахуванням інфляції, залишається все, що називається "соціалкою".
Ті, хто вчора з піною біля рота звинувачував усе й усіх у совковості, сьогодні точно по-совковому будує поліцейську державу. Між першим і другим читанням витрати на МВС зросли на 10 млрд грн, на Міноборони – на 15 млрд. Сталося це, найімовірніше, завдяки ліквідації "чорної каси РНБОУ" – консультативно-дорадчого органу при президенті, який планували фінансувати за майже 28 млрд.
Як це позначиться на безпеці життя, як вплине на наше спільне прагнення миру?
Адже якби нинішня влада справді була налаштована на якнайшвидше припинення війни на сході, вивільнені мільярди могли б використати на підвищення рівня життя людей, а не на зростання фінансування мілітарних витрат. А вони, до речі, стануть рекордними за всі роки незалежності.
Влада розповідає про пріоритети й обіцяє зробити Україну країною сильних громад. Але фінансово обмежує держпідтримку соціально-економічного розвитку регіонів.
Навіть більше, однією із проблем держбюджету-2020 уже точно стане розбалансованість і дефіцит місцевих бюджетів. Причина – у незабезпеченості коштами додаткової держдотації на передані на місця витрати на утримання закладів медицини та освіти. Порівняно із 2019 роком цю дотацію буде зменшеномацже на 30%. І отже, повна виплата зарплат техперсоналу й оплата комунальних послуг – точно під загрозою. Важким тягарем ця проблема знову ляже на місцеві бюджети, де й без того нема чим латати "дірки".
Фінансування Пенсійного фонду становитиме рекордні 172,6 млрд. А з огляду на те, що відсутні кошти навряд чи можна буде взяти "з повітря", уряд, найімовірніше, "розкидає" цю суму на всіх працевлаштованих українців у вигляді нових податків і зборів.
Ну й головне – абсолютна відсутність індустріальної політики і створення з України сировинної бази для "закордонних" партнерів. У бюджеті так і не з'явилося проривних ідей із виведення реального сектору економіки із кризи і формування з нього драйвера зростання.
Чим без цього наповнювати бюджет? Відповідь "нові обличчя", мабуть, знайшли у відомому мультфільмі: "Щоб продати щось непотрібне, треба спочатку купити щось непотрібне. А в нас грошей немає", – казав кіт Матроскін із Простоквашино.
"Непотрібним" моновлада обрала українську землю й об'єкти середньої та великої приватизації – останні наявні в Україні національні активи.
Згадався класик: "...Як не впасти мені у відчай, побачивши все, що відбувається вдома?!". Питання риторичне і відповідати на нього доведеться українському народу – рівнем і якістю життя.
Джерело: "ГОРДОН"
