У внутрішній політиці мене найбільше дратує те, що вона є.
Я, зрозуміло, маю на увазі інтриги та чвари.
Якби не було війни, я б із задоволенням порозбирався в медіабитві Шурми й Гетманцева. Посперечався про те, хто де відповідає за корупцію. Обговорив циркові вистави, яких, на жаль, стає дедалі більше.
Але, блін, я не можу. Тому що звик фіксуватися на досягненні мети. А мета зараз одна – перемога у війні.
Може, це, звісно, нудно. Але інакше, вибачте, у мене не виходить.
Джерело: Роман Шрайк / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора