+1 Київ
"Кубинський слід" у війні РФ проти України: Москва закриває кадрову діру на фронті іноземними найманцями
Росія щомісяця втрачає на фронті в Україні 20–25 тис. солдатів убитими. Такі цифри озвучив генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Ці дані підтверджують й інформацію Генерального штабу України, згідно з якою загальні бойові втрати противника вже становлять понад 1,24 млн осіб.
Хоча Росія і має набагато більший мобілізаційний резерв, ніж Україна, Кремль увесь цей час намагався уникнути масштабної примусової мобілізації. Після майже чотирьох років бойових дій Кремль намагається поповнити армію будь-якими способами. Серед іншого, пропонує спрощене отримання громадянства іноземцям. Вербування не зупиняється ані на день.
РФ масовим вербуванням іноземних найманців вирішує для себе одночасно кілька питань. Перше – це поповнення особового складу, друге – це зниження рівня втрат регулярної армії. І третє – це виключно прагматичні економічні питання: платити іноземним найманцям можна набагато менше, ніж громадянам РФ.
За інформацією американських спецсслужб, кубинський уряд активно підтримує розв'язану Росією війну проти України, і до 5 тис. кубинців воюють на боці країни-агресора.
"Після Північної Кореї Куба є найбільшим постачальником іноземних військ для російської агресії, і, за оцінками, 1 тис. – 5 тис. кубинців воюють в Україні", – ідеться в телеграмі від 2 жовтня, надісланій до десятків американських місій.
Речник Державного департаменту заявив, що кубинський режим не зміг захистити своїх громадян від використання як пішаків у російсько-українській війні.
У складі окупаційних військ кубинці становлять четверту за чисельністю іноземну національність, поступаючись тільки блоку з ряду країн СНД (Узбекистан, Білорусь і Таджикистан).
Загалом масовий набір кубинців на військову службу за контрактом розпочався із червня 2023 року. З даного періоду й до березня 2024 року середньомісячний темп рекрутування становив 102 особи.
У травні 2023 року в обласній газеті "Рязанские ведомости" з'явилася замітка про те, що громадяни Куби підписали контракт із російською армією і вирушили "в зону "спеціальної воєнної операції" – як називає війну російська влада.
5 вересня 2023 року МЗС Куби заявило про боротьбу зі спробами РФ рекрутувати кубинців у ЗС РФ. Увечері 7 вересня 2023 року за місцевим часом у новинах на кубинському телебаченні виступив офіційний представник МВС країни Сесар Родрігес. Він розповів, що влада заарештувала 17 осіб, ця група, за його словами, займалася вербуванням чоловіків на Кубі до російської армії.
Родрігес уточнив, що серед заарештованих є й організатор мережі з вербування. Імена й національності цих людей він не назвав.
Примітно, що кубинське законодавство фактично забороняє використання найманців. Зокрема, згідно зі ст. 135 Кримінального кодексу Куби, будь-яка особа, яка бере участь у військовій діяльності на чужій території з метою отримання особистої вигоди, може бути покарана на строк від 20 до 30 років довічним ув'язненням або навіть смертною карою. Подібне законодавство існує й у Росії. Але кожна із цих країн застосовує внутрішні закони довільно й у власних інтересах.
Показовою була реакція посла Куби в Москві Антоніо Гармендія Пеньї. "Ми нічого не маємо проти кубинців, які просто хочуть підписати контракт і легально брати участь разом із російською армією в цій операції. Але ми проти незаконності й проти цих операцій, які не мають відношення до правового поля", – наголосив посол Куби в Москві.
Він не уточнив, чи Куба толерантно ставитиметься до своїх громадян, які воюють на боці України у війні. Натомість закликав підписувати контракти з армією країни-агресора.
Річ у тім, що інформація про те, що кубинські найманці воюють на боці Росії в Україні, не є чимось новим. Від початку свого існування кубинська комуністична диктатура відправляла своїх військових для участі в бойових діях на боці комуністичних режимів до таких країн, як Ангола, Ефіопія, Нікарагуа, Гренада, Болівія, Венесуела й багато інших.
Війна в Анголі була найбільшою спільною воєнною операцією між Кубою і Росією.
5 листопада 1975 року у відповідь на терміновий заклик ангольського уряду Куба запустила операцію "Карлота". Ця воєнна операція тривала понад 15 років. Понад 400 тис. кубинських вояків, учителів, лікарів, інженерів служили в Анголі в різні роки. Понад 2 тис. кубинців загинули. Протягом 1970-х і 1980-х років Куба розширила свою військову присутність за кордоном: 50 тис. військовослужбовців в Анголі, 24 тис. – в Ефіопії, 1,5 тис. – у Нікарагуа.
Військовий союз між Росією і Кубою існує й досі
У вересні 2025 року представник української воєнної розвідки Андрій Юсов заявив, що щонайменше 20 тис. громадян Куби заповнили документи й були завербовані для участі у війні.
Якщо брати до уваги цю інформацію, то Куба – найбільше джерело іноземних найманців для Росії. Навіть оцінка американської сторони у 5 тис. найманців ставить Кубу в один ряд із Північною Кореєю за кількістю її громадян, що відправилися воювати за РФ.
Для рекрутингу використовуються приватні особи – посередники, які отримують матеріальну вигоду від залучення іноземців.
Журналістське розслідування "Радіо Свобода" виявило ключову фігуру: молоду росіянку Олену Шувалову, яка вільно розмовляла іспанською і побудувала репутацію надійного турагента. За даними її адвоката, Шувалова завербувала понад 3 тис. іноземців. У квітні 2024 року її було заарештовано в Росії після звинувачень у розкраданні грошей у 300–400 кубинських найманців, а пізніше вона сама пішла на війну.
Згідно з дослідженням Кароліни Барреро, директорки й засновниці громадської організації Ciudadanía в Libertad, операція такого масштабу не могла проходити без державної підтримки. У доповіді згадується полковник Моніка Міліан Гомес, військовий аташе кубинського посольства в Москві – стверджується, що вона є одним із координаторів вербувальної мережі. У травні 2023 року про зустріч із Гомес писав заступник міністра оборони Білорусі з міжнародного військового співробітництва Валерій Ревенко. "Основну увагу було приділено підготовці кубинських військовослужбовців у Республіці Білорусь і розвитку військової співпраці між двома країнами у плановому порядку", – повідомив Ревенко у Twitter іспанською мовою.
Згідно з даними Світового банку, у 2021 році Росія експортувала до Куби танкерами пального на понад $440 млн. Не припинився імпорт російських нафтопродуктів і після повномасштабного вторгнення. Нафта постачається танкерами, які належать російському підсанкційному "Совкомфлоту".
Так виглядає лише один тип залежності Куби від Росії.
Окрім того, залежність Куби від постачання російського продовольства. Плюс необхідність модернізації застарілого обладнання, яке було встановлене ще в часи Радянського Союзу. Ідеться про теплоелектростанції, які й досі експлуатуються на Кубі.
Борг Куби країні-окупанту на початок 2010-х років сягав $34 млрд. Але вже у 2014 році під час латиноамериканського турне російський диктатор списав 90% боргу Кубі.
Саме ці фактори формують геополітичну залежність Куби від РФ.
Особливості рекрутингу громадян Куби
Як зазначають у ГУР МОУ, пік рекрутингу іноземців припав на лютий 2024 року з показником 227 осіб. Імовірно, це пов'язано з указом Володимира Путіна від 4 січня 2024 року про право на отримання громадянства РФ для військовослужбовців ЗС РФ. Водночас у березні 2024 року набір кубинців різко зменшився, причини чого з'ясовуються.
Середній вік кубинського найманця становить 35 років. Розподіл кількості осіб відповідно до рівня фізичної підготовленості (витривалості) в контексті ефективного виконання поставлених бойових завдань: вікова група 20–45 років – 75%, вікова група 46–70 років – 25%.
За даними представника ГУР МОУ Андрія Юсова, громадяни Куби гинуть у середньому через 140–150 днів після підписання контрактів із ЗС РФ.
Наразі відомо про 96 громадян Куби, що загинули або зникли безвісти. Реальні цифри, за оцінками української розвідки, значно вищі. Як мінімум у 250 осіб станом на червень 2025 року завершилися контракти, проте вони не були звільнені з лав російської армії.
В українському полоні станом на лютий 2026 року перебуває пятеро громадян Куби:
- Франк Даріо Яроссей Манфуга 6 січня 1989 року, родом із міста Гуантанамо. Підписав контракт із ЗС РФ у березні 2023 року. У квітні 2024-го був поранений і потрапив у полон.
- Гонсалес Юсбел Туркас 31 липня 1973 року, родом із Сантьяго-де-Куба. Контракт підписав у червні 2025 року, у серпні 2025-го потрапив у полон.
- Де Ла Пас Лара Йоланді 10 липня 1991 року, родом із Санкті-Спірітус. Підписав контракт із ЗС РФ у липні 2025 року, у жовтні 2025-го потрапив у полон.
- Рубіо Дель Ріо Йоан Мануель 07 червня 1996 року, родом із міста Матансас. Підписав контракт із ЗС РФ у грудні 2024 року, у січні 2026-го потрапив у полон.
- Ернесто-Мішель Перес Альбелаєс 02 серпня 1999 року, родом із Санкті-Спірітус. Підписав контракт із ЗС РФ у серпні 2025 року, у вересні 2025-го потрапив у полон.
Мотивація до підписання контракту із ЗС РФ
Cтимулом до підписання контракту може бути отримання російського громадянства і, відповідно, можливість легально залишитися в РФ.
Окрім того, мотивацією кубинців вступати на службу в ЗС РФ є матеріальна вигода.
У 2023–2024 роках 70% населення Куби перебувало за межею бідності, а середня місячна зарплата становила еквівалент $15–18.
Згідно з контрактом, російське міністерство оборони обіцяло виплачувати кубинцям приблизно $2 тис. на місяць.
Матеріальна вигода для контрактників ЗС РФ складається із щомісячних виплат, разової виплати при підписанні контракту й виплат за поранення або смерть: щомісячні виплати для учасників війни починаючи з липня 2023 року й до тепер становлять суму від 204 тис. руб. (близько $2400).
Особливості вербування на військову службу в РФ
Про можливість заробити гроші в РФ кубинці дізнаються із соціальних мереж, зокрема Facebook, YouTube і TikTok. Частина цих пропозицій маскується під роботу у сфері будівництва на ТОТ України нібито на реконструкції пошкодженої внаслідок війни інфраструктури. Після прибуття до РФ завербованим замість контрактів на роботу пропонували складені російською мовою без перекладу контракти на проходження військової служби.
Низка інших оголошень безпосередньо вказує на можливість служби в ЗС РФ із відповідним грошовим і соціальним забезпеченням. Витік даних із пункту відбору на військову службу за контрактом у місті Тула містить анкети, контракти й описи зарплат і соціального забезпечення, перекладені іспанською мовою, разом із даними 199 кубинських найманців, які фотографували свої паспорти й імміграційні форми й надсилали начальнику пункту відбору.
Для кубинців, що прибували в місто Москва, оформлення на військову службу проходило в пункті відбору на військову службу за контрактом (першого розряду) міста Москва. Іноземців викликають до пункту відбору через посередників, щоб одночасно оформлювати групу з кількох десятків людей, а не в індивідуальному порядку.
Громадяни Куби за допомогою перекладачів заповнюють документи і проходять медичну комісію. Далі вони отримують припис на прибуття на тимчасове перебування в навчально-патріотичному центрі "Авангард" у Московській області. Центр "Авангард" використовується як місце накопичення особового складу перед підписанням контракту й відправкою до навчальних підрозділів. Тут їх поселяють, вони отримують військову форму і проходять заняття з фізичної та вогневої підготовки, тактичної медицини й ознайомлення із дронами коптерного типу. Заняття проводять російські інструктори з перекладачами. Зазвичай кандидати перебувають у центрі один-два тижні.
Після цього новоприбулих знову транспортують до пунктів відбору на військову службу за контрактом (першого розряду) міста Москва, де вони підписують контракт терміном на один рік і розподіляються до резервних підрозділів для проходження базової військової підготовки.
Інтеграція громадян Куби в ЗС РФ
За інформацією ГУР МОУ, військове керівництво ЗС РФ уникає формування великих підрозділів з іноземців. Здебільшого це відділення або взводи у складі стрілецьких, мотострілецьких або штурмових рот. При цьому не відмічено концентрації представників однієї країни навіть на рівні взводів.
Базова військова підготовка зазвичай триває два-три тижні, з іноземців формують навчальні взводи і роти й навчають поводження зі зброєю, базової тактики й тактичної медицини. Інструктори зазвичай володіють лише російською мовою. Перекладачів призначають з-поміж самих іноземців або користуються застосунками для перекладу у смартфонах.
Після закінчення базової підготовки іноземців розподіляють по підрозділах і відправляють у зону бойових дій. Часто там відбувається донавчання і злагодження у складі підрозділу, що включають стрільбу з кулеметів, гранатометів, кидання гранат, застосування бронетехніки. Таке злагодження триває від тижня до кількох місяців.
Командирами відділень і взводів зазвичай призначають росіян або представників СНД, які володіють російською мовою, а не кубинців, яких призначають переважно на посади солдатського складу. Кубинці через мовний бар'єр зазвичай не володіють обстановкою і часто не знають, де саме вони перебувають і назви найближчих населених пунктів.
Питання кубинських найманців не є другорядним, оскільки створює ще один воєнний злочин і порушення суверенітету України. Сьогодні як ніколи Європа і США повинні запровадити санкції проти таких країн, як Куба, які надають людські ресурси й військовий досвід для вчинення злочинів проти людяності в Україні.
Економічні санкції проти Куби й персональні санкції проти кубинського військово-політичного керівництва мають бути аналогічні тим, що були запроваджені щодо країни-окупанта.
Окрім того, офіційне визнання Куби державою, яка бере участь в агресії проти України, що передбачає скоординований дипломатичний тиск і призупинення політичних, торговельних угод і угод про співпрацю із цією країною.
Джерело: "Еспресо"
