-1 Київ
Уже декілька днів ніяк з голови не йде "молот Вагнера", яким розчавили голову зеку, та російська пенсіонерка, яка турботливо знімає пилинку зі шляпки свого чоловіка, поки той розповідає, як саме треба вбивати українців... Наприкінці жіночка, повністю погоджуючися з попереднім оратором, щиро сміється, ніби переглянула дитячий спектакль.
Чи є між молотом і цією посмішкою зв'язок? Для мене він очевидний.
У Чикаго професор задав мені цікаве питання: "Анна Арендт вважала, що вкрай важливо ідентифікувати нацистських злочинців, аби показати, що злочини вчиняли не "німці загалом", а конкретні люди. Гасло вашого Justice Initiative Fund – "Зло повинно мати ім'я". Чи те саме ви маєте на увазі щодо росіян у цьому гаслі, що й думка Арендт про німців?"
Я відповів: "Ні, повністю протилежне".
Путін, як і Гітлер, є для мене уособленням народу в цілому. Тоталітарна система влади завжди є більш представницька, ніж демократична, в цьому є парадокс. І "молот Вагнера" є наслідком кожної "невинної" посмішки такої пенсіонерки. Так само як СС і Гестапо колись стали наслідком беззастережної підтримки нацистів з боку німців 30–40-х років. Так, були німці, яких кинули до концтаборів. Була еміграція й навіть німецький рух спротиву – те саме зараз є і серед росіян, деякі з яких воюють у лавах ЗСУ. Але в історії для засудження зла неможливо поставити двокрапку з тисячами імен "праведників" на фоні мільйонів злочинців.
Тож моя думка в тому, що коли ми відкриваємо ім'я зла, публікуючи конкретні прізвища у фонді, – ми показуємо, що вони з'явилися тільки завдяки "безіменним", хто анонімно сміється на російських вулицях під час мрій про страту українських бійців.
Джерело: Stanislav Aseyev / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
