Втрати російських окупантів
1 178 610

ОСОБОВИЙ СКЛАД

11 396

ТАНКИ

431

ЛІТАКИ

347

ГЕЛІКОПТЕРИ

Станіслав Асєєв
СТАНІСЛАВ АСЄЄВ

Журналіст, колишній заручник бойовиків "ДНР", який зараз захищає Україну на фронті

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

У полоні найбільшу огиду ми викликали в лікаря на психіатричній експертизі. Вона навіть не дивилася на мене, ніби я останній покидьок у світі

Днями в черговий раз розповідав про полон і отримав незвичне запитання: чи бачив я там щасливих людей і кому було гірше всього. На диво, маю чітку відповідь на обидва випадки.

Щире щастя на обличчі я побачив у чоловіка, якому дружина передала пом'ятий шматок паперу з декількома реченнями, які він без окулярів навіть не зміг прочитати (я читав йому вголос). Але цей маленький шматочок був весь у відбитках помади від її губ – і цього було досить, аби побачити таке обличчя, яке я досі не зустрічав і на волі (до речі, людина та на свободі і зараз читає мене).

А от найбільш нещасне обличчя, яке важко собі й уявити, я побачив... у лікаря-психіатра на психіатричній експертизі, на яку возили всіх "шпигунів" перед судом. У моєму випадку лікарем була жінка похилого віку, і такої відрази я не бачив ані в оперів, ані у слідчих, ані в судді з прокурором, і навіть психологічно розчавлені полонені з "Ізоляції" були якось світліші за неї. Я реально катував цю жінку лише своєю присутністю: їй було важко навіть дивитись на мене, не те що розмовляти – ніби я останній покидьок на цьому світі, із яким вона вимушена мати справу. Вона і не дивилась: усі питання казала кудись у стіл, у папери і підняла на мене очі лише раз – після запитання: "Коли вперше спробував алкоголь?".

Після відповіді "Я ніколи не пив" вона подивилась так, ніби серійний убивця щойно в якості алібі навів похід до церкви. Такі, як я, не можуть не пити: у її уяві ми всі, мабуть, були асоціальними елементами з вродженою девіацією та "відсидкою" ще до війни.

Жодного крику, жодного психологічного тиску: для страждань їй достатньо було просто сидіти поруч зі мною. Її особистість отруїла та зруйнувала робота з тими, кого вона ненавиділа день у день. І це при тому, що того дня я внутрішньо сяяв від думки, що експертиза – це класно, бо означає швидкий суд і можливий обмін, а вона виглядала як найбільш скалічений в'язень "Ізоляції", хоча сьогодні піде додому й ніколи в тій "Ізоляції" не була.

Джерело: Станислав Асеев / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати