У полоні найбільшу огиду ми викликали в лікаря на психіатричній експертизі. Вона навіть не дивилася на мене, ніби я останній покидьок у світі

Днями в черговий раз розповідав про полон і отримав незвичне запитання: чи бачив я там щасливих людей і кому було гірше всього. На диво, маю чітку відповідь на обидва випадки.

Щире щастя на обличчі я побачив у чоловіка, якому дружина передала пом'ятий шматок паперу з декількома реченнями, які він без окулярів навіть не зміг прочитати (я читав йому вголос). Але цей маленький шматочок був весь у відбитках помади від її губ – і цього було досить, аби побачити таке обличчя, яке я досі не зустрічав і на волі (до речі, людина та на свободі і зараз читає мене).

А от найбільш нещасне обличчя, яке важко собі й уявити, я побачив... у лікаря-психіатра на психіатричній експертизі, на яку возили всіх "шпигунів" перед судом. У моєму випадку лікарем була жінка похилого віку, і такої відрази я не бачив ані в оперів, ані у слідчих, ані в судді з прокурором, і навіть психологічно розчавлені полонені з "Ізоляції" були якось світліші за неї. Я реально катував цю жінку лише своєю присутністю: їй було важко навіть дивитись на мене, не те що розмовляти – ніби я останній покидьок на цьому світі, із яким вона вимушена мати справу. Вона і не дивилась: усі питання казала кудись у стіл, у папери і підняла на мене очі лише раз – після запитання: "Коли вперше спробував алкоголь?".

Після відповіді "Я ніколи не пив" вона подивилась так, ніби серійний убивця щойно в якості алібі навів похід до церкви. Такі, як я, не можуть не пити: у її уяві ми всі, мабуть, були асоціальними елементами з вродженою девіацією та "відсидкою" ще до війни.

Жодного крику, жодного психологічного тиску: для страждань їй достатньо було просто сидіти поруч зі мною. Її особистість отруїла та зруйнувала робота з тими, кого вона ненавиділа день у день. І це при тому, що того дня я внутрішньо сяяв від думки, що експертиза – це класно, бо означає швидкий суд і можливий обмін, а вона виглядала як найбільш скалічений в'язень "Ізоляції", хоча сьогодні піде додому й ніколи в тій "Ізоляції" не була.

Джерело: Станислав Асеев / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.