-1 Київ
Завершився черговий проросійський мітинг та протокольні заходи з нагоди дати звільнення Одеси від румунських та німецьких військ 10 квітня 1944 року.
Я стрімив обидві події. Можна подивитися тут і тут.
Під час "мітингу" проросійських осіб присутні були й активісти патріотичних організацій міста — "Свобода", "Самооборона", "Правий сектор", "Сокіл" та інші. Хтось улаштував диверсію для ватки, і в один момент залунав гімн України, якраз під час спроби прочитати вірш про фашистів, що нині захопили Україну, раболєпний перед Амєрікою Київ, Донецьк, котрий «пытается бороться» і Одесу, де кров і жгут людєй. У ватки повідкривались роти, було явно помітно серйозний збій програми. Деякі індивіди закривали руками вуха. Але вже скоро декламація "творів" продовжилася пропозицією випить за дідов водки.
Усе дійство колаборантів мало досить жалюгідний вигляд.
Але не варто забувати, що ось такі міські навіжені свого часу активно та агресивно сприяли захопленню адміністративних будівель проросійськими найманцями з подальшою окупацією українських територій. І повірте, на вулицю до організованої групи вийшли далеко не всі наявні в Одесі любителі Росії та ностальгуючі за совком.
На жаль, ані президент, ані ВР, ані правоохоронні органи не вважають за потрібне законодавчо визначити відповідальність за публічну підтримку дій країни-агресора. Де-юре сьогодні в Україні можна вільно розгулювати під триколорами, вихваляти дії окупантів, заперечувати територіальну цілісність України, називаючи Одесу (Київ, Дніпро, будь-яка назва) російським містом. Де-факто ситуація інша завдяки небайдужості свідомих громадян.
І це в час, коли п'ятий рік як постійно триває збройна агресія РФ проти України.
Культ теми 10 квітня штучно роздувається регіональними політичними силами. Чого варті тільки Труханов, Ківалов, Скорик та представники їхніх партій меншого калібру.
Посередині – Степанов, голова ОДА. У чому може полягати необхідність іти в одній лаві з такими відвертими агентами російського і кримінального впливу?
"Протокольні" заходи такого типу в Одесі є, скоріше, спробами заробити балів серед електорату, культивують і підтримують таке явище, як "побутової сепаратизм", і не мають нічого спільного з вшануванням чиєїсь пам'яті.
Поліція сьогодні не порушувала права громадян так, як торік: не застосовувала незаконно сили та безпідставно не затримувала нікого із представників патріотичної громади, як минулого року.
Чи то так вплинули попередні протести в місті, чи то розділення заходів офіційних та "куликовських" на різний час. Свій вплив, я переконаний, мала робота місії EUAM, котрі до того багато роботи провели по питаннях дій поліції на публічних заходах.
А може, тут просто не було васально-економічних інтересів ЗАТ "Одеса". Можливо, усе в сукупності.
Попереду на нас чекають ще 2 та 9 травня. Традиційно ці дати активно використовують сили, зацікавлені у знищенні України і нас з вами. При такій безвідповідальності влади, а інколи і при сприянні проросійським проявам, перспективи України як держави не самі приємні.
Але хочеться вірити у наше нормальне майбутнє. А краще — робити його своїми руками, не стоячи осторонь важливих тем для суспільства та докладаючи своїх зусиль для того, щоб змінювати країну, не чекаючи цього від держави чи когось іншого.
Це ми і робимо останні чотири роки. Сил нам усім та перемоги.
Джерело: Сергій Стерненко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
