Сам факт появи таких народних улюбленців, як Олександр Поворознюк, під час війни – це несправедливість і шок. Воно вилізло на кістках захисників Київщини й оточеного Маріуполя, зґвалтованої Харківщини й безстрашного Херсона.
Поки весь світ захоплювався античним героїзмом наших солдатів і добровольців, які, на ходу вигадуючи способи й підручні засоби, гнали російську армію, наші жлоби в цей час створювали собі сонм власних героїв – шарлатанів усіх мастей.
А тепер влада виділяє кошти дружньому продакшну на канонізацію Поворознюка. Життя районного рєшали, виявляється, варте кіно.
Тоді припиняйте напівміри й будьте послідовні – переплавте Батьківщину-мати на гігантського пса Патрона!
Джерело: Тетяна Даниленко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора