Поки росіяни відчувають приємне збудження й радість від слова "війна", а ми відчуваємо біль і втому, перемоги бути не може. Вилазки на Бєлгородщину та Курщину ніби натякають росіянам, що війна – це не тільки шоу Соловйова і злорадні реляції Скабєєвої, але й літачки над головами, руйнування, регулярний і непередбачуваний бабах, різні побутові труднощі. І головне – Росія змушена відривати воєнні ресурси від лінії фронту, охорони власних кордонів, виконання військової рутини, навчань і т. д. Тому без перенесення війни на територію ворога не вийде. Інше питання, наскільки відриваємо резерви від фронту ми для цих вилазок. Тому поки що робити висновки про ефективність курської операції зарано. У будь-якому разі: Суджа – це Україна. З назви ж очевидно.
Джерело: Тетяна Даниленко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора