Сім довгих років минуло з того моменту, як Україна отримала План лібералізації візового режиму із ЄС. Протягом цих років Україна пережила багато чого: і революцію на Майдані, і російську анексію Криму, і війну на Донбасі.
Зараз, коли безвізовий режим набуде чинності вже буквально через кілька днів, і правда є сенс відсвяткувати це досягнення. Зрештою, не можна щиро не порадіти з того, що Україна на тлі таких складних обставин довела розпочату справу до кінця і виконала всі поставлені Брюсселем умови.
Звичайно, більшість українців не зможе скористатися безвізовим режимом, тому що цього не дасть змоги зробити їхнє фінансове становище. Це, безумовно, відповідає дійсності. Та коли багато хто в Україні і близькому зарубіжжі стверджує, що безвіз насправді абсолютно нікому не потрібен (мовляв, усі ті, кому треба, і так би їздили з візами, а більшості все це не стосується), то вони дуже помиляються.
Згідно з офіційною статистикою ЄС, тільки протягом 2016 року 1,4 млн українців зверталися по шенгенські візи. За цим показником Україна опинилася на третьому місці після Росії та Китаю, що свідчить про величезну затребуваність поїздок у Шенгенську зону. Водночас не можна забувати про те, що 3,2% заявок на шенген були відхилені консульствами. І хоч цей відсоток на перший погляд здається невеликим, насправді йдеться про приблизно 45 тис. громадян України.
Отже, безвізовий режим справді позбавить багатьох українців головного болю і нервів, відкривши можливість їздити у Європу і для тих, хто ніколи раніше цього не робив.
По-перше, бюрократичний і технічно складний процес отримання віз сам собою багатьох відштовхував, незалежно від консульського збору в розмірі €35. По-друге, сам факт збільшення представництва авіакомпаній-лоукостерів, а також запуск нових автобусних і залізничних маршрутів відчиняє перед українцями раніше незвідані двері.
Хай там як, без ложки дьогтю не обійтися. Сам факт того, що Україна здобула безвізовий режим із ЄС тільки зараз, не може тішити. Після 11 червня у Європі залишаться тільки п'ять держав, громадяни яких не можуть подорожувати у ЄС без віз. Серед них Азербайджан, Вірменія, Білорусь, невизнане Україною Косово і Росія, яка довго була близькою до безвізу, але переговори зірвалися з політичних причин.
Попри всі внутрішні проблеми, Європа стрімко наближається до відкритих кордонів. І те, що Україна вкотре не сама запускає тренди, а встигає однією з останніх заскочити в поїзд, знову свідчить про невикористаний потенціал другої за площею після Росії країни Європи.
Хочеться вірити, що після 11 червня провідні політики України швидко перестануть піаритися на безвізі і перемкнуться на реалізацію цього потенціалу. Хочеться вірити, але не віриться.
Джерело: "ГОРДОН"