0 Київ
Рівно 10 років тому в Україні почалася антитерористична операція.
На початку квітня 2014 року ми змогли повністю придушити сепаратистські заколоти у Харківській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Залишилися вогнища "русской весны" тільки на Донбасі й Одещині. Але я був упевнений, що ще тиждень-два, й інфіковані російськими спецслужбами осередки сепаратизму будуть повністю локалізовані. Це розуміли й у Кремлі, розпочинаючи воєнну операцію на Донбасі.
12 квітня російські бойовики на чолі з полковником ФСБ Гіркіним (Стрєлковим) захопили Слов'янськ. На схід України прийшли терор, убивства, тортури…
Не можна було втрачати часу, і я наказав сформувати зведений підрозділ зі спецпризначенців "Альфи" СБУ й десантників ЗСУ, щоб знищити росіян на захопленому ними плацдармі. Колона спецпризначенців і десантників на машинах і бронетранспортерах висунулася до Слов'янська й зупинилася на околиці міста.
З автомобіля, який під'їхав по зустрічній смузі, раптово почали впритул розстрілювати нашу колону, вибудовану як для параду – без охорони і прикриття. Одночасно її накрив шквальний вогонь із кулеметів й автоматів із лісопосадки, що нависала над дорогою. Російські терористи, як у тирі, розстрілювали переляканих і безпорадних людей у військовій формі.
Альфівці та десантники, які мали значну перевагу над ворогом у чисельності й озброєнні, ганебно відступили, навіть не спробувавши виконати поставлене завдання. Так принизливо почалося воєнне протистояння на Донбасі.
У цей день, 13 квітня 2014 року, я оголосив широкомасштабну антитерористичну операцію. Вона починалася дуже важко. В умовах повної відсутності військової допомоги від західних партнерів треба було не тільки озброїти наших захисників, але й навчити їх воювати та перемагати ворога. Серйозною проблемою був і саботаж серед керівної ланки силовиків. Вони прикривали свою бездіяльність, боягузтво та непрофесіоналізм притягнутими за вуха аналогіями з розгоном Майдану та розказнями про намагання "не допустити втрат серед цивільного населення". Багато з них саботували виконання наказів, тому що були впевнені, – Україна не зможе протистояти російському вторгненню і їм доведеться відповідати за кожен постріл за наказом "київської хунти".
Пройде зовсім небагато часу, і наша армія навчиться воювати, оновиться командний склад, запрацює вітчизняний ОПК і наші воїни зупинять ворога та звільнять дві третини Донбасу. А загартована в АТО українська армія перетворить на ганьбу божевільний "бліцкриг" Путіна у 2022 році. Символом цієї ганьби стане знищений два роки тому в цей день українськими крилатими ракетами "Нептун" флагман російського флоту крейсер "Москва".
Друзі, не втрачаймо оптимізму. Боремося і поборемо. Згоріла одна "Москва" – згорить і інша! Слава Україні!
Джерело: Олександр Турчинов / Facebook
